Виливати, -ва́ю, -єш, сов. в. вилити, -ллю, -ллєш, гл. Выливать, вылить; изливать, излить. Дешеву юшку на двір виливають, а дорогу поїдають. За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, впливало мову. Бач, на що здалися карі оченята, щоб під чужим тином сльози виливать. На Андрея виливають воском, оливом. як з воску вилив. Хорошо, аккуратно сдѣлать вещь.
Гафини, -фин, ж. мн. = афини.
Гура́льня, -ні, ж. = Ґуральня.
За́плітка, -ки, ж. Косоплетка. Cм. кісник. Ум. за́пліточка.
Подіяти, -дію, -єш, гл.
1) Сдѣлать. Заморські лікарі нічого не подіють.
2) Сдѣлать, причинить колдовствомъ. Се щось йому подіяно: не їсть, не п'є.
Принародно нар. = прилюдно. Прилюдно, принародно бито.
Прищитися, -щуся, -щишся, гл.
1) Покрыться прыщами. Не поштрикала коржів, а вони й поприщились.
2) Харахориться. Та якого гаспида прищишся?
Просянка, -ки, ж. = просяниця.
Стрижень, -жня, м. 1) Самое глубокое мѣсто въ рѣкѣ, въ озерѣ, фарватеръ. 2) Небольшая рѣчка, струя. 3) Сердцевина дерева. 4) Стержень въ нарывѣ.
Фертик, -ка, м. Франть, щеголь. Всі фертики і паничі. Cм. хверт.
