Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каяння

Каяння, -ня, с. Раскаяніе. По смерти нема каяння. Ном. № 2237. До світу плач її по хаті, до світу каяння. МВ. (О. 1862. І. 100).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЯННЯ"
Бинечка, -ки, ж. Ум. отъ биня.
Добросе́рдо нар. Благодушно, добросердечно.
Нали́ганий, -а, -е. 1) Съ надѣтымъ на рога налигачем (о рог. скотѣ). 2) Пьяный. Любив Бога хвалити, та любив і в горло лити. Так і вмер налиганий. Св. Л. 26. 3) Объѣвшійся.
Наштричка, -ки, ж. = натичка. Волч. у. Лободовск.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Очманіти, -ні́ю, -єш, гл. Очумѣть. Чи він очманів, чи що з ним діється. Полт. у.
Підбити, -ся. Cм. підбивати, -ся.
Повигрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повигортати.
Розлинутися, -нуся, -нешся, гл. Разлетѣться. Не журися, наша мати, нами, як ми підростем, розлинемося сами. Чуб. V. 855.
Угризтися Cм. угризатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.