Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

квакати

Квакати, -каю, -єш, гл. 1) Квакать (о лягушкѣ). Сіла жаба та й квакає. Кв. 2)ква́чу, ква́чеш. Крякать (объ уткѣ). Заріж, сину, качурину, — нехай кача́ ква́че. Чуб. V. 883. 3) Говорить (выраженіе презрительное). Годі, годі, квакати! — кажуть кармазини. — Побачимо ось, чия візьме. К. ЧР. 298.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВАКАТИ"
Бандуруватий, -а, -е. Неповоротливый? неуклюжій? Був (хлопець)... несміливий, бандуруватий. Св. Л. 244.
Відчеркнути, -ну, -неш, гл. Рѣзко отвѣтить. Нема хазяйки дома! од черкнув, не довго думаючи. Сим. 208.
Засічи́, -чу́, -че́ш, гл. = засікти. Желех.
Клуб, -ба, м. 1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Кв. І. 182. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом. Грин. III. 75. 2) мн. Бедра (у скота). Рудч. Чп. 254.
Криворотий, -а, -е. Съ кривымъ ртомъ. Баба бридка криворота. Котл.
Пипак, -ка́, м. Мозоль. Вх. Зн. 48.
Поваруватися, -руюся, -єшся, гл. Остеречься, не рѣшиться. Ти свою хату не поваруєшся спродати? МВ. (О. 1862. І. 93).
Порозуміння, -ня, с. Взаимное пониманіе; солидарность.
Стеля, -лі, ж. Потолокъ. Стоїть собі.... плечима стелю підпірає. Шевч.
Укутати, -ся. Cм. укутувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.