Банькатий, -а, -е. Имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Cм. балухатий.
Виноватниця, -ці, ж.
1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної виноватниці.
2) Должница.
Зда́вна нар. Издавна. Люд здавна коверзує, з того лихо і плазує.
Кубелечко, -ка и кубе́льце, -ця, с. Ум. отъ кубло.
Менджу́н, -на, м. Барышникъ, занимающійся мѣной лошадей. Найшов менджуна: продавай, кажу, мого коня аби кому.
Помайнувати, -ну́ю, -єш, гл. Понестись, помчаться. Мов сарна в гаю помайнують.
Разнощ, -щі, ж. Всячина. різна разнощ. Всякая всячина.
Сизокрил, сизокрилий, -а, -е. Сизокрылый. Ой де взявся сизокрилий орел. Да не кидай же мене, сизокрилий орле. Ум. сизокри́ленький. Ви, голубці сизокриленькії.
Терпіння, -ня, с.
1) Терпѣніе.
2) Страданіе. Ум. терпіннячко. За терпіннячко дасть Бог спасіннячко.
Цокотати, -чу, -чеш, цокотіти, -чу, -тиш, гл. 1) = цокати. Дріжить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче. 2) Стрекотать. На моїй дерезі тільки цвірінькають горобці та цокотять сороки. 3) Говорить быстро, высокими нотами. Дівчата, мов ті сороки, цокотали. Не та стала дівка: до хлопців цокоче, як ясочки грають Марусини очі. «Нікчемний той рід жіночий, каже: все б їм гуляти! Гуляють та цокочуть, як ті сороки.
