Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

квакання

Квакання, -ня, с. Кваканье.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВАКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВАКАННЯ"
Гу́бонька, -ки, ж. Ум. отъ губа.
Нагріва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нагрі́тися, -гріюся, -єшся, гл. Нагрѣваться, нагрѣться, согрѣваться, согрѣться. Як їсть, так нагріється, а як робить, так ізмерзне. Ном. № 10839.
Напроку́дити, -джу, -диш, гл. Напроказить. Мабуть добре напрокудив, що вже й очей не появе.
Позводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и звести, но о многихъ или многомъ. Заходилась тоді смерть біля песиголовців... чисто їх позводила з світу. Драг. 2. Усе наше добро позводив. Г. Барв. 473. Зажив собі Іван спокійненько, позводивши своїх ворогів. Чуб. II. 568.
Потяганка, -ки, ж. Женская крытая шуба. Черниг. у.
Промітний, -а́, -е́ Ловкій, изворотливый, разбитной, предпріимчивый. А промітний він: оце повернувсь, купив горшків, поїхав у базарь, продав та купив обіддя, — ото вже й заробив 15 карбованців; а про те ріллю виорано вже.... От брат, то то хамула. Канев. у.
Руйнувина, -ни, ж. Разореніе, запустѣніе. Там смертня тінь, непоряд, руйнувина. К. Іов. 23.
Скалкуватий, -а, -е. Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці.
Тидидикати, -каю, -єш, гл. Пѣть ти-ди-ди. Шейк.
Шкірений, -а, -е. = шкуратяний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВАКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.