Вимовно нар.
1) Выразительно.
2) Условно.
Дуле́вина, -ни, ж. Сильно закаленная сталь. Нічого, друже, не журися: в ду левину себе закуй.
Зв'яга́, -ги, зв'я́ка, -ки, ж. 1) Лай. Не боїться вовк собаки, але його зв'яги (зв'яки). 2) Брань, ругня, ссора. Така зв'яга йде в дому.
Перепити, -ся. Cм. перепивати, -ся.
Повстянка, -ки, ж. Кусокъ войлока? І моя душа не повстянка.
Пообрівнювати, -нюю, -єш, гл. Обравнять (во множествѣ).
Синьовода, -ди, ж. Раст. = остріжка.
Словонько, -ка, с. Ум. отъ слово.
Хизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Хвастать, спесивиться. Хизується, неначе на пристяжці.
Шкодіти, -ді́ю, -єш, гл. Жалѣть. Царь його шкодів. І так уже її догляда та шкодіє — як ока.
