Вихор, -хру, м. Вихрь. Крутить, як вихор на дорозі. О, щоб їх вихром винесло.
Ганджар, -ру, м. Широкій татарскій кинжалъ. Татарина в-пень стинає, бунчук, ганджар, лук довжезний, ворон коня відбірає.
Довгові́к, -ка, м. Долговѣчный, многолѣтній. Дуб-довговік.
Забала́куватися, -куюся, -єшся с. в. забала́катися, -каюся, -єшся,, гл. 1) Заговариваться, заговориться, долго проговорить. Якось у полі ми зострілись та й забалакались. 2) Только несов. в.: заговариваться, бредить. Далі уже став забалакуваться і драться на стіну.
Загри́мати Cм. загрімати.
Лемі́ш, -ша́, м. 1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). Чому ви, хлопці, не орете? — Да, дядьку, свято — Яке свято? — Чересло й леміш ізнято. Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ум. леме́шик.
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий.
Поплювати, -плюю, -єш, гл. Поплевать.
Пошкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати. Пошкутильгав до волости.
Стерень, -ні, ж. = стерня. Кошено.... жачкою, — бачите, як одмітно од того, де косою кошено: тут стерень громаділками повиривано.
