Ві́рний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Без вірного друга великая туга. Прошу тебе, милий, вірними словами. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ум. Вірне́нький, вірне́сенький.
Джуґа́н, -на́, м. = Джоґа́н.
Ласій II, -сія, м. Лакомка.
Повирячувати, -чуємо, -єте, гл. — о́чі. Вытаращить глаза (о многихъ). Ну чого очі повирячували? Яке тут диво?
Подзеленькати, -каю, -єш, гл. Позвякать, позвенѣть; позвонить.
Розшрубувати, -бу́ю, -єш, гл. Развинтить. Всі сустави розшрубує.
Садовник, -ка, м. = садівник.
Строка, -ки, ж. Рядъ? Встрѣчено въ выраженіяхъ: а) у строці. Комора на причілку, хати у строці. б) к строці. Къ мѣсту. Постав чавун к строці, — чого він на дорозі стоїть. Є у нас і грунт, і хата, тільки не к строці стоїть: далеко од панського двору, аж на край хутора. Як би було ближче, то мій би чоловік (прикащик у пана) частіше таки ходив додому.
Трушком нар. Рысцой. Побіг трушком на поле.
Чуботрус, -са, м. Трепка за волосы. От бидло бісове! Я йому оце доброго чуботруса дав, — нехай здоров зносе, не раз бо казав йому: ей, шануйсь мені, корись та у правді кохайсь.
