Виважувати, -жую, -єш, сов. в. виважити, -жу, -жиш, гл.
1) Взвѣшивать, взвѣсить, вывешивать, вывѣсить; разсчитывать, разсчитать. Виважують, щоб і Біг ласкав, і батіг ляскав. Твори ж мою вже виважену волю.
2) Вывѣрять, вывѣрить(вѣсы).
3) Поднимать поднять при помощи подложеннаго подъ тяжесть рычага. Виважив пенька. — двері. Выставлять, выставить дверь, поднявъ ее съ петель рычагомъ. А як наважу, двері виважу. — якір. Поднимать, поднять якорь.
4) Размахиваться, размахнуться. Як виважить руку, як ударе його з усього маху по пиці.
5) Раздумывать такъ и этакъ, взвѣшивать, взвѣсить въ мысляхъ.
Знегіддя, -дя, с. Невзгоды, тяжелое время. Тяжко, тяжко мені з дому тебе одправляти, а ще тяжче біля себе в знегідді держати.
Ласій II, -сія, м. Лакомка.
Ли́пиці, -пиць, ж. мн. Сѣмена липы.
Ма́йстрочко, -ка, м. Ум. отъ майстро.
На́родок, -дку, м. Народъ. А тут і всякого иншого народку намножилось.
Поперебувати, -ваю, -єш, гл. Перемѣнить обувь (многимъ).
Простість, -тости, ж. Простота.
Руків'я, -в'я, с. Рукоятка, — напр. у креста, хоругви.
Тиш, а тиш!, меж. Крикъ, которымъ гонять овець.
