копач
Копач, -ча, м. 1) Землекопъ. Де копачі копали, там і гроші пропали. 2) Могильщикъ. А вам, копачі, рябую корову, а щоб несли мене молодую з дому до гробу. 8) Заостренная палка, которою роютъ землю. 4) Родъ зимней шапки у лемковъ. Ум. копачик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 280.
Том 2, ст. 280.