Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копач

Копач, -ча, м. 1) Землекопъ. Де копачі копали, там і гроші пропали. Ном. № 11717. 2) Могильщикъ. А вам, копачі, рябую корову, а щоб несли мене молодую з дому до гробу. Грин. III. 284. 8) Заостренная палка, которою роютъ землю. 4) Родъ зимней шапки у лемковъ. Гол. Од. 75. Ум. копачик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПАЧ"
Біднівство, -ва, с. Бѣдная семья, бѣдное хозяйство. З біднівства (приймак) пристав. Фр. Пр. 55.
Кілкий, -а́, -е́ Колючій. Зеленими споришами і кілкими будяками. Н. п.
Кулай, -лая́, м. Кулачище. Він його як затопе кулаєм у пику, так той аж хряпом землі достав. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Манту́лити, -лю, -лиш, гл. Выманивать подачки.
Наро́джувати, -джую, -єш, сов. в. народи́ти, -джу́, -диш, гл. Раждать, родить. Так його мати народила. Ном. № 2917.
Погноїти, -ною, -їш, гл. Дать сгнить. Вже на току погноїв хліб. Камен. у.
Поскалічувати, -чую, -єш, гл. Искалѣчить (многихъ).
Розледачитися, -чуся, -чишся, гл. = розледачіти.
Учити, учу, учиш, гл. Учить. Пригоди учать згоди. Ном. № 1751.
Шпинь 1, -ня, м. 1) Шипъ, нарѣзываемый на той части спицы, которая должна входить въ ступицу. Сумск. у. 2) Часть веретена. Cм. веретено. 3) Часть моталки. Шпинь з витушки встроми на вулиці. Драг. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.