В'язання, -ня, с. Связываніе.
Зажива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зажи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. 1) Употреблять, употребить, вкушать, вкусить. Будуть до тебе козаки заїзджати, будуть у тебе хліба-соли заживати. Я горілки не заживаю. Зажиймо табаки. Гей, гості, що єсть — заживайте. 2) Испытывать, испытать. Жила в батька не рік, не два, — не зажила добра. роско́ші зажи́ти. Пожить въ роскоши, богатствѣ. Гей, хто хоче роскоші зажити, — гей, нехай іде до двора служити. 3) Пріобрѣтать, пріобрѣсти; зарабатывать заработать въ наймѣ. Мізерний був, хтілось то копійки зажити. Скільки це вже я в вас грошей зажила? сла́ви зажи́ти. Пріобрѣсти извѣстность, славу. Ой не знав козак, да не знав Супрун, да як слави зажити: ой зібрав військо славне запорожське та й пішов орду бити. Зажили вона собі ще того щасливого часу слави доброї панночки. 4) — вік. Жить, пожить на счетъ чужого вѣка. Ти чужий вік заживаєш.
Зашива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. заши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. 1) Зашиваться, зашиться. 2) Запрятываться, запрятаться, залѣзать, залѣзть. Бісове порося, куди зашилось! Нехай би вже парубки, а то й оті жевжуни зберуться, та зашиються десь у хаті та й гуляють у карт. .
Набри́дливий, -а, -е. Надоѣдливый.
Пиловини, -вин, ж. мн. Опилки.
Ростропша, -ші, ж. = росторопша.
Скропити Cм. скропляти.
Стоновник, -ка, м. Раст. Pyrola minor L.
Судний 1, -а, -е. Годный. Та куди се полотно судне: от потягнеш, а воно й пустило.
Цуцу! меж. Призывъ для собакъ. Цуцу, босий, не толоч проса. Иногда, какъ бранное, и для людей. Цуцу, скажені! схаменіться.
