Арештува́ння, -ня, с. Арестованіе.
Іменини, -ни́н, ж. мн. Именины. Прийшли іменини Потоцького.
Насмикувати, -кую, -єш, сов. в. насмикати, -каю, -єш, гл. Надергивать, надергать. Ворона напряде, сорока насмиче.
Обраховувати, -вую, -єш, сов. в. обрахува́ти, -ху́ю, -єш, гл.
1) Разсчитывать, разсчитать, сосчитывать, сосчитать, вычислить. Обрахуй лишень усе, щоб завтра було готове їхати у Корсун на ярмарок.
2) Обдумывать, обдумать. Не обрахувавши діла сього як слід, ми і Бога зневажаєм.
Переорювати, -рюю, -єш, сов. в. переорати, -рю́, -реш, гл.
1) Перепахивать, перепахать наново. І переорем ще раз рідне поле. Достатків там більше... переорюють краще, та й земля ситніша.
2) Перепахивать, перепахать впоперегъ. Не переорюй межі нікому. Это выраженіе, кромѣ прямого значенія, имѣетъ еще и переносное: не становись ни на чьей дорогѣ. Хиба я вам межу переорав, чи що?
Покортіти, -ти́ть, гл. безл. Нѣкоторое время хотѣть сильно; не терпѣться. Нехай покортить. Кортить побігти подивиться.
Прісний 2, -а, -е. 1) Прѣсный.
2) Въ сказкахъ: чужой, посторонній. Царь... сховався під ліжко. Прилітає змій, ввійшов в палац: «Фе, фе! прісна кість смердить!» — Та де там тобі, — каже панна, — тут прісна кість узялась? Сюди прісного чоловіка і ворон кости не занесе.
Све́кла, -ли, ж. Свекольная ботва, листья свеклы.
Шамотатися, -таюся, -таєшся, гл. Шевелиться, возиться, рваться. Як його надушить, то мало не згинув. Що він ся шамотав, не міг з себе зсадити.
Щент Въ выраженіи: до щенту. До тла, до корня, совершенно. Дерезу до щенту викорчував, бо так росплодилась, що пів города запаскудила.
