Відання, -ня, с.
1) Знаніе.
2) Извѣстіе, вѣсть. Ум. віданнячко. Дають віданнячко: ісховайся, Мішку.
Заві́й, -во́ю, м. Повязка: чалма.
Заля́скати, -каю, -єш, гл. 1) Захлопать, защелкать. 2) Зарукоплескать. Публіка... заляскала в долоні.
Мо́жний, -а, -е. 1) Могущественный, сильный. Можний панонько. Між иншим злом, яке чинили тоді можні люде, закопували вони межі. 2) Богатый. 3) = можливий. се можна, не мо́жна річ. Это возможно, невозможно.
Наскликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать многихъ. Гультайства силу наскликав.
Недаленний, -а, -е. Недалекій, ближайшій. Доїздимо до шинку недаленного, — гульк, аж там чоловік завісився.
Ординка, -ки, ж. Казанская овчина, рыжеватая, съ грубой шерстью.
Поїзжанин, -на, м. Участвующій въ свадебномъ поѣздѣ, въ свад. процессіи. Як стануть поїзжане уже в молодої на дворі, то дружки... співають їм. А зза гори поїзжане на шлях виїзжають.
Розгорити, -рю, -риш, гл. Добыть съ трудомъ, съ горемъ пополамъ. Десь би собі розгорне шматочок дерева.
Уплодити, -джу, -диш, гл. Родить, породить. Ночник тебе уплодив.
