Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кончина

Кончина, -ни, ж. 1) Край, конецъ. Я не бороню йому стояти при престолі Божому й до кончини його віку. МВ. І. 16. 2) Смерть. Ідіть, діти, кланяйтесь батькові, бо недалеко його кончина. ЗОЮР. II. 284.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЧИНА"
Бризкатися, -каюся, -єшся, гл. Брызгаться.
Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. Н. Вол. у. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный.
Дряпо́та, -ти, ж. Обдираніе.
Зарму́ток, -тку, м. = смуток. Угор. Гол. III. 132.
Колядний, -а, -е. Относящійся къ рождественскимъ святкамъ. На колядному попелі поставила горщик. Н. п.
Короткість, -кости, ж. Краткость. Короткость часу. Желех.
Наскарблятися, -ля́юся, -єшся, гл. Пріобрѣтать деньги, наживаться. Корчми жиди взяли, порон теж у їх руках, — наскарбляються вражі жиди. Канев. у.
Палечний, -а, -е. О колесѣ: зубчатый или съ кулаками. Мик. 481. Палешне колесо. Міусск. окр. Черниг. у.
Посуконщина, -ни, ж. Сукно изъ чистыхъ шерстяныхъ нитокъ.
Черепча, -чі, ж. Родъ невода, употребляемаго на Днѣстрѣ. Браун. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.