Відзвичаювати, -чаюю, -єш, сов. в. відзвичаїти, -чаю, -їш, гл. Отучать, отучить.
Достава́ти, -стаю́, -є́ш, сов. в. доста́ти, -ну, -неш, гл. 1) = діставати. У такого й чорт ладану не достане. Ой хто мені царь зілля достане, той зо мною на рушничку стане. Ідіть зо мною на Черкеню долину гуляти, слави лицарства козацькому війську доставати. Над річкою над Дунаєм орли загравали, а козаки отамана з неволі достали. У неділю города достали. 2) Доставать, достать, достигать, достичь. До пліч достати.
Лича́к, -ка́, м. 1) Обувь изъ лыка, лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. Неси, Боже, в чоботях, — дамо личаки. 2) Веревка изъ лыкъ. 3) Простолюдинъ, простой человѣкъ. Ходили тогді в кармазинах тілько люде значні да шабльовані, а міщане одягались синьо, зелено, або у горохв'яний цвіт; убогії носили личакову одежу. Через те козаки дражнять було міщан личаками.
Перекорюватися, -рююся, -єшся, гл. Спорить, укорять взаимно. Шкода з ними перекорюватись. Зачали лаятись, перекорюватись.
Попідтягати, -га́ю, -єш, гл.
1) Подтащить (во множествѣ).
2) Подтянуть. Пояси попідтягаємо, щоб менше ззісти.
Проріст, -росту, м. Всходы.
Стогін, гону, м. Стонъ.
Фітчик, -ка, м. = фітик.
Швидче, швидчій, швидчіш, швидкіше, нар. Срав. степень отъ швидко. Скорѣе. А нуте, нуте, йдіте швидче. Наймичка прибігла до Зосі і просила її швидчій заглянути в кухню.
Шупити, -плю, -пиш, гл. Смыслить, понимать. Не вміє нічого невістка зробити, а-ні-же не шупить у господарстві. Шупить Сірко, де кабана смалять. Та я то трохи і в картах шуплю.
