Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копачик

Копачик, -ка, м. 1) Ум. отъ копач. 2) мн. Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жердка. МУЕ. III. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПАЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПАЧИК"
Ара́ші, -шів, м. мн. Дышло воловье у двухколесной арбы. Кубан. О. 1862. Кух. V. 36. Cм. II. Ариш.
Без'Язичник, -ка, м. Раст. Ophioglossum vulgatum L, плодоносная вая. ЗЮЗО. І. 130. Cм. язичник.
Долата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Ставить заплаты до извѣстнаго предѣла. Долатався до того, що латка на латці. Пирят. у.
Заваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Заваляться. Десь завалялось у коморі. 2) Запачкаться.
Заруся́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Наме́т, -ту, м. Палатка, шатеръ, ставка. А в полі, полі біленький намет. Мет. 337. Ой нап'яли козаченьки голубий намет. Н. п. ста́ти наме́том. Разбить шатры. Ой пішов з ними я в гор на війну... Стали наметом там під горою. Kolb. І. 109.
Підбовтати Cм. підбовтувати.
Прочовгати, -гаю, -єш, гл. Протереть ходьбой обувь.
Устрявати, -ваю, -єш, сов. в. устряти, -ряну, -неш, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться, впутываться. Де що на добро людям починалось, туди він устрявав зараз. К. Гр. Кв. 14. В суєту він не встрявав. К. Псал. 97.
Цілець, -льця, м. 1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо. Павлогр. у. 2) Большая каменная глыба. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПАЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.