Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конюший

Конюший, -шого, м. Конюшій. Служив у Потоцького конюшим. Стор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЮШИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЮШИЙ"
Білочник, -ка, м. Раст. Potentilla anserina. Вх. Пч. II. 34.
Мерля́тина, -ни, ж. 1) Специфическій запахъ животнаго: собачій, козлиный. Мнж. 185. 2) Мездра, мездрина. Мнж. 185.
Наладува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Нагрузить; навьючить.
Наро́дний, -а, -е и наро́дній, -я, -є. Народный.
Начорнити, -ню́, -ни́ш, гл. = начорнити.
Ошукати, -ся. Cм. ошукувати, -ся.
Перекупень, -пня, м. Мелкій торговецъ; перекупщикъ.
Почортіти, -тіємо, -єте, гл. Развратиться. Почортіли, забули Бога. Сим. 141.
Ростуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. ростули́ти, -лю, -лиш, гл. Разжимать, разжать, раскрывать, раскрыть. Ростулиш руку — і нема голодних. К. Псал. 238. Котик зубки ростулив та Василька й укусив. Грин. III. 552.
Шухляда, -ди, ж. 1) Ящикъ въ столѣ, выдвижной ящикъ. 3) Шкатулка. Ум. шухлядка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЮШИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.