коноплина
Коноплина, -ни, ж. Стебель конопли. Утопила мене мати як коноплину в воду. Ум. конопли́нка, конопли́нонька, конопли́ночка. Ой у городі коноплиночка, на тій коноплинці... роса. Ой як же тій коноплиноньці у ставу вимокати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 278.
Том 2, ст. 278.