Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копивка

Копивка, -ки, ж. = копилиця. Вх. Лем. 426.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИВКА"
Замі́ристий, -а, -е. ? Звичаї, паничу, запорожців були дуже чудні і заміристі, бо народ був з біса хитрий і спритний. Стор. II. 166.
Невдалеку нар. Неподалеку.
Подоорювати, -рюю, -єш, гл. Допахать (во множествѣ). Що було недооране в його, все подоорював.
Присінки Cм. присінок.
Продагуха, -хи, ж. Продавщица. Чуб. III. 93.
Розворсати, -са́ю, -єш, гл. Расковырять. Як розворсали йому голкою, дак як роспухне рука як колода.
Ударити, -ся. Cм. ударяти, -ся.
Хатка, -ки, ж. Ум. отъ хата.
Хвиський, -а, -е. Хлесткій.
Штомпель, -ля, м. Часть витушки. (Cм.). Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.