Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злотоглав

Злотоглав, -ву, м. Парча, глазеть, матерія, тканая или шитая серебромъ или золотомъ. Пани та князі в жупанах-злотоглавах. Чуб. V. 847.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТОГЛАВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТОГЛАВ"
Довга́вий, -а, -е = Довгастий. Вх. Лем. 411.
Забезпеча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = забезпечувати.
Му́рзатися, -заюся, -єшся, гл. Пачкаться, мараться, муслиться. Їж, та не мурзайся.
На́бір нар. Въ долгъ. Набрав набір багато, а коли то гроші платитиме.
Наме́сти́ Cм. намітати.
Покоситися, -шуся, -сишся, гл. Покосить нѣсколько. Одужаю, — прийду покоситись. Мнж. 147.
Присутяжити, -жу, -жиш, гл. Прижать, притѣснить. Дуже присутяжив людей.
Таськати, -каю, -єш, гл. Призывать утокъ, крикомъ: тась-тась! Шейк.
Тирва, -ви, ж. Токованіе. Шух. І. 238.
Устодолити, -лю, -лиш, гл. Сдѣлать плохо. Там як устодоле хліб, так задавишся і не проковтнеш, сказано й зажерти не можна. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОТОГЛАВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.