злотоглав

Злотоглав, -ву, м. Парча, глазеть, матерія, тканая или шитая серебромъ или золотомъ. Пани та князі в жупанах-злотоглавах. Чуб. V. 847.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.

Випадкові слова

Жа́йворінка, -ки и жа́йворінок, -нка, м. Жаворонокъ. Мнж. 172. Собака жайворінка ловив, та й господаря загубив. Ном. № 14149. Ум. жа́йворіночок.

повністю...

Заче́рствіти, -вію, -єш, гл. Зачерствѣть. Була колись правда, та зачерствіла. Ном. № 6835. Довго хліб їмо, уже аж зачерствів. Харьк.

повністю...

Ми́ро, -ра, с. Мѵро. ЗОЮР. І. 161. Іду меж мир, миром мированая. Чуб. І. 132.

повністю...