Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копильчук

Копильчук, -ка, м. = копил 3. Вх. Зн. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛЬЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛЬЧУК"
Брехуняка, -ки, м. Ув. отъ брехун.
Ґа́цик, -ка, м. = Кажан. Вх. Лем. 407.
Одіва, -ви, ж. Одежда. Е, ні, це не той, не въ такій одіві, як той, що мене грабував. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.) 2) Одіва. Одѣваніе. Купувала собі для одіви свитину на базарі. Новомосков. у. (Залюб.)
Опішілий, -а, -е. Лѣнивый, медлительный. Опішіла служниця. Вх. Зн. 44.
Передуванитися, -нюся, -нишся, гл. Раздѣлиться, передѣлиться. Казав землемір, що земля наша передуваниться на три руці. Лубен. у.
Підлесливий, -а, -е. Льстивый. Левиц. Пов. 309.
Попліч нар. Рядомъ, плечо съ плечемъ. Будем... попліч його дванадцять парсон сажати. АД. II. 121. Попліч сиділа коло його стара бабуся. МВ. (О. 1862. І. 91).
Промогти, -можу, -жеш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Як би промогли, — аж не знати що (зробили-б). Драг. 178.
Рострявання, -ня, с. Разлука. Рострявання душі з тілом. ЗЮЗО. І. Матер. 32.
Торопало, -ла, об. 1) = торо́па. 2) Болтунъ, говорунъ. Шейк. Вх. Зн. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИЛЬЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.