Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дужак
дужатися
дуже
дуженний
дужень
дуженький
дуженько
дужечка
дужий
дужінь
дужість
дужка
дужний
дужо
дужчати
дужче
дуймом подути
дуйний
дуйнути
дук
дука
дукарь
дукат
дукач
дуксати
дулевина
дулей
дулечка
дулівка
дуло
дульєти
дулька
дуля
дум
дума
думання
думати
думатися
думка
думний
думно
думонька
дунаєнько
дунай
дундук
дунути
дупа
дупедичко
дупельце
дупка
дуплавий
дупластий
дуплинавий
дупло
дуплуватий
дупляк
дупний
дупчастий
дур
дурак
дуракуватий
дуранляси
дурбас
дурень
дурепа
дурець
дурило
дурилюд
дурина
дурисвіт
дурисвітка
дурисвітство
дурити
дурість
дуріти
дурк
дурка
дуркати
дурман
дурнас
дурнеча
дурний
дурник
дурнина
дурниця
дурнісінький
дурнісінько
дурність
дурніти
дурнішати
дурно
дурноверхий
дурновіс
дурноголовий
дурнолобець
дурноляп
дурноляпський
дурноп'ян
дурносміх
дурнота
дурноха
дурнувати
дурнуватий
дурнячка
дуросвітка
дуросвітство
дуросвітщина
дурощі
дурування
дурчати
дусатися
дусеня
дуся
дутель
дути
дутися
дух
духан
духати
духвалий
Бодня, -ні, ж. Кадка или родъ улья съ крышкой и замкомъ. Мет. 213. Шух. І. 106. Чуб. VII. 383, 388. Рисунокъ: Шух. І. 250. Ум. боденька. Впала боденька з гори. Ном. № 70, стр. 292.
Бурлацький, -а, -е. Принадлежащій бурлаці, къ нему относящійся, свойственный ему. Молодий бурлацький син. Рудч. Чп. 115. Ніхто не заплаче по білому тілу по бурлацькому. Рудч. Чп. 153. бурлацьке сонце. Луна, — шутливое названіе, данное потому, что бурлакам часто приходится ходить ночью, скрываясь. бурлацький отче-наш. Шутливая молитва, въ которой просятъ избавленія отъ разныхъ бѣдъ жизни бурлак. О. 1861. X. Св. 50.
Гемонець, -нця м.? Випийте до денця, — там нема гемонця. Ком. ІІ. № 875.
Коливатися, -ва́юся, -єшся, гл. Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка коливається. Н. п.
Моло́дшати, -чаю(-шаю), -єш, гл. Дѣлаться моложе.
Мужчи́р, -ра, м. = мощирь.
Орґанець, -нця, м. Встрѣчено въ пѣснѣ: Ой заграйте, музики-орґанці, нехай піду з Марусею в танці. Грин. III. 235. Вѣроятно вмѣсто варганці, т. е. играющіе на варгані. (Cм.).
Позастановляти, -ля́ю, -єш, гл. = позаставляти. Пропив і худобу всю, позастановляв, що можна було. О. 1862. VI. 29.
Поримарювати, -рю́ю, -єш, гл. Позаниматься шорничествомъ.
Посполиця, -ці, ж. Сплошная недѣля. Угор.
Нас спонсорують: