Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дужак
дужатися
дуже
дуженний
дужень
дуженький
дуженько
дужечка
дужий
дужінь
дужість
дужка
дужний
дужо
дужчати
дужче
дуймом подути
дуйний
дуйнути
дук
дука
дукарь
дукат
дукач
дуксати
дулевина
дулей
дулечка
дулівка
дуло
дульєти
дулька
дуля
дум
дума
думання
думати
думатися
думка
думний
думно
думонька
дунаєнько
дунай
дундук
дунути
дупа
дупедичко
дупельце
дупка
дуплавий
дупластий
дуплинавий
дупло
дуплуватий
дупляк
дупний
дупчастий
дур
дурак
дуракуватий
дуранляси
дурбас
дурень
дурепа
дурець
дурило
дурилюд
дурина
дурисвіт
дурисвітка
дурисвітство
дурити
дурість
дуріти
дурк
дурка
дуркати
дурман
дурнас
дурнеча
дурний
дурник
дурнина
дурниця
дурнісінький
дурнісінько
дурність
дурніти
дурнішати
дурно
дурноверхий
дурновіс
дурноголовий
дурнолобець
дурноляп
дурноляпський
дурноп'ян
дурносміх
дурнота
дурноха
дурнувати
дурнуватий
дурнячка
дуросвітка
дуросвітство
дуросвітщина
дурощі
дурування
дурчати
дусатися
дусеня
дуся
дутель
дути
дутися
дух
духан
духати
духвалий
Баба́хати, -хаю, -єш и баба́хкати, -каю, -єш, одн. баба́хнути, -ну, -неш, гл. 1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.
Виручати, -ча́ю, -єш, сов. в. виручити, -чу, -чиш, гл. Выручать, выручить, освобождать, освободить, спасать, спасти. Ходжу по світу: з біди людей виручаю. Рудч. Ск. II. 79.
Ко́тичок, -чка, м. Ум. отъ ко́тик.
Літня́к, -ка́, м. Лѣтняя дорога. Конот. у.
Натручувати, -чую, -єш, сов. в. натру́тити, -ру́чу, -тиш, гл. Наталкивать, натолкнуть.
Постування, -ня, с. Пощеніе.
Прибудовувати, -вую, -єш, сов. в. прибудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Пристраивать, пристроить. Г. Барв. 379. Н. Вол. у. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу покоів. Стор. МПр. 65.
Притюжити, -жу, -жиш, гл. 1) Укрѣпить соломенную крышу притюжинами. Міусск. окр.
Торохкати, -каю, -єш, гл. Гремѣть, грохотать. Ми над громом стоїмо. Унизу огнем він грає і торохкає-грімить. К. Дз. 237.
Шурпа, -пи, ж. 1) Курица съ торчащими взъерошенными перьями. Рк. Левиц. 2) Женщина въ безобразномъ нарядѣ. Божевільна начепляла на себе дрантя та й ходе мов якась шурпа. Рк. Левиц. 3) Непотребная женщина. Це шурпа — пранцювата баба. Борз. у.
Нас спонсорують: