Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дужак
дужатися
дуже
дуженний
дужень
дуженький
дуженько
дужечка
дужий
дужінь
дужість
дужка
дужний
дужо
дужчати
дужче
дуймом подути
дуйний
дуйнути
дук
дука
дукарь
дукат
дукач
дуксати
дулевина
дулей
дулечка
дулівка
дуло
дульєти
дулька
дуля
дум
дума
думання
думати
думатися
думка
думний
думно
думонька
дунаєнько
дунай
дундук
дунути
дупа
дупедичко
дупельце
дупка
дуплавий
дупластий
дуплинавий
дупло
дуплуватий
дупляк
дупний
дупчастий
дур
дурак
дуракуватий
дуранляси
дурбас
дурень
дурепа
дурець
дурило
дурилюд
дурина
дурисвіт
дурисвітка
дурисвітство
дурити
дурість
дуріти
дурк
дурка
дуркати
дурман
дурнас
дурнеча
дурний
дурник
дурнина
дурниця
дурнісінький
дурнісінько
дурність
дурніти
дурнішати
дурно
дурноверхий
дурновіс
дурноголовий
дурнолобець
дурноляп
дурноляпський
дурноп'ян
дурносміх
дурнота
дурноха
дурнувати
дурнуватий
дурнячка
дуросвітка
дуросвітство
дуросвітщина
дурощі
дурування
дурчати
дусатися
дусеня
дуся
дутель
дути
дутися
дух
духан
духати
духвалий
Вибевкатися, -каюся, -єшся, гл. Выбраться изъ грязи, болота.
Виграшка, -ки, ж. Игрушка; забава. Вона й бере мене в покої синкам на виграшку. Шевч. 416.
Воляр, -ра, м. Воловій пастухъ. Kolb. І. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить. Гол. IV. 519.
Гру́бий, -а, -е. 1) Толстый. Грубе дерево. Дай голому сорочку, а він каже, що груба. Ком. ІІ. № 745. Було собі два попи здорових і грубил. Чуб. II. 335. Груба. Беременная. Жінка груба. 2) Грубый. Як що грубе скажеш.... ЗОЮР. І. 12. 3) Груби́й. Плохой. Изъ уваженія къ «свято́му хлі́бу» очень часто выражаются: груби́й хліб вмѣсто пога́ний. Як де на лупах, то й добрі жита, а на царині — і Боже, які грубі. Кобел. у. Сравн. степ. гру́бший и грубі́ший.
Зе́мство, -ва, с. Земство.
Оббіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. обібра́тися, обберуся, -решся, гл. 1) Набираться, набраться, набрать много. Не оббірайся ваги, бо дорога грузька. Полт. 2) Набирать, набрать на себя, убраться. Свиня в реп'яхи обібралася. 3) Находиться, найтись, выискаться. К. (О. 1862. III. 23). Обібрався такий то хазяїн... Драг. 3. Оттогді ж то не могли обібратись, за віру християнську одностайно стати, — тільки обібрався Барабаш та Хмельницький. АД. II. 3. У мене оббереться старійший козак на долині Черкень погуляти. Лукаш. 41. 4) Дѣлать, сдѣлать себя. Обібрався грибом, то лізь в борщ. Чуб. І. 243.
Променистий, -а, -е. = промінистий. Веселого променистого ранку. МВ. ІІ. 147.
Чемесити, -шу, -сиш, гл. Давить, выдавливать, топтать. Угор.
Чотирдесять числ. Сорокъ. Чотирдесять янгеликів. МУЕ. III. 35.
Чулий, -а, -е. Чувствительный, нѣжный. Вх. Лем. 483. Г. Барв. 372. З такою чулою, як у нього душою. К. ХП. 20. Дізналася своїм серцем чулим. Мир. Пов. II. 87. Так мовив чулий Евріал. Котл. Ен. V. 46.
Нас спонсорують: