Давні́шній, -я, -є. Давнишній. Тільки де-не-де димок над кручею піднімається, та по вітру, як давнішняя слава Синопа, розлітається.
Добри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. 1) Поддабриваться, подлащиваться. Як стали мужики-лизуни добритися до панів та навчати їх хазяйнувати, то у панів стало погано жити. 2) Удаваться, хорошо идти. От таки мені не добриться: ізнов поковзнулась і впала. Це сьогодні вже вдруге. 3) Щось мені не добри́ться. Что то плохо себя чувствую.
Лоскота́ти, -чу́, -чеш, гл. Щекотать. Наближує пальці ті до дитинки і лоскоче його під ручками, — воно сміється.
Ма́лість, -лости, ж. Дѣтство, дѣтскій возрастъ. Оддав старий своє... серце малій дитині. Старість побраталась з малістю.
Неборачка, -ки, об. Бѣдняжка. Як поїхав козак у військо охотне, а козачку-неборачку у домівці покидає. Наші неборачки один пішки, другий рачки.
Норець, -рця́, м.
1) Водолазъ. Посилав той купець норця, щоб пурнув у море та подививсь, за що він (корабель) там зачепився.
2) Родъ утки: нырокъ, Mergus albellus.
Пиптик, -ка, м.
1) Ум. отъ пипоть.
2) = пипка.
Півдев'ята, числ. Восемь съ половиной.
Посохнути, -ну, -неш, гл. Высохнуть. Земля посохла була — от він її змочив. Инше насіння, посходивши, посохло.
Скиксувати, -су́ю, -єш, гл. Ошибиться, осѣчься. Скиксуєш раз, тоді прощай.