Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурість

Ду́рість, -рости, ж. Глупость. Cм. дурощі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРІСТЬ"
Вимазати, -ся. Cм. вимазувати, -ся.
Глуздівно нар. = глузливо. Енею глуздівно сказав. Котл. Ен. VI. 87.
Квапливий, -а, -е. 1) Поспѣшный, торопливый. 2) Склонный. Чоловік квапливий тілько до злого, лихого. Левиц. І. (Правда 1868, 508).
Лавничка, -ки, ж. То-же въ женскомъ цехѣ, что лавник 2 въ мужскомъ. КС. 1890. VII. 92.
Невибірний, -а́, -е́ Неизбирательный.
Повиковирювати, -рюю, -єш, гл. Выковырять (во множ.). Повиколупував із лоба очі. К. МБ. III. 242.
Покудовчити 1, -чу, -чиш, гл. = покудлати.
Трутовець, -вця, м. Бабочка, Maeroglossa faciformis. Шейк.  
Умостити Cм. умощувати.
Утрощити, -щу, -щиш, гл. = утокмачити. Та як бехнуло, то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило. МВ. (КС. 1902. X. 156).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.