Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

долапувати
доласити
доласувати
доласуватися
долатати
долататися
долатувати
долегати
долегливий
долегливість
долежати
долежка
долежування
долежувати
долежуватися
долемзати
доленька
долетіти
доливання
доливати
доливатися
долигатися
долизати
долизувати
долизуватися
долина
долинистий
долинка
долинкуватий
долинний
долинонька
долинути
долиняник
долити
долище
долі
долів
долівка
долівлиць
долівонька
долігати
долігливий
долігливість
доліжно
долізти
долілиць
долініж
доліпити
доліплювати
доліський
долітати
долітце
долічити
долічувати
долічуватися
долішній
долляти
Долник
долов
доловити
доловлювати
доложити
долок
доломина
долонечка
долонько
долоньковий
долоня
долото
долочко
долошка
долубай
долубати
долубатися
долузати
долупати
долупатися
долупити
долупитися
долупуватися
долучати
долущити
долущування
долущувати
долущуватися
дольній
долюблювати
доля
дом
дома I
дома II
домагання
домагатися
домазати
домазувати
домальовувати
домалюватися
доманити
домарити
домаритися
домарь
домаха
домацатися
домацуватися
домашній
домаювати
домелювати
домести
домець
домивати
домиватися
доминати
домирити
домиритися
домисел
домислитися
домислюватися
домити
домичок
домишлятися
Баштанний, -а, -е. 1) Принадлежащій, относящійся къ бакшѣ. 2) баштанний дід. а) = баштанник 2. б) Чучело на бакшѣ для отпугиванія птицъ.
Вустілка, -ки, ж. = устілка. Треба в новий чобіт услати вустілку з сіна або з соломи. ХС. IV. 56.
Гордува́ння, -ня, с. Дѣйствіе гордящагося, гордыня, пренебрежительность. Ой дівчино гордовита, гордуєш ти мною, — буде твоє гордування все передо мною. Грин. ІІІ. 233.
Гу́тір, -торі, ж. Разговоръ, бесѣда. Мкр. Н. 8. Всяку гутір піддобряла, мов медком, словами. Мкр. Н. 22.
Завгру́бшки нар. Толщиною. Намисто було завгрубшки як моє. Харьк.
Зарі́бок, -бку и за́ріб, -робу, м. Заработокъ. Більше зарібку матимеш. Ном. № 10660. Чи не однаковий хліб, де його заробити, — аби зарібок був чесний. Г. Барв. 142. Як отож він правуватиме та хазяйнуватиме, то ніякого зароби не буде ні йому, ні людям. Лубен. у.
Переховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. перехова́тися, -ва́юся, -єшся, гл. 1) Прятаться, спрятаться, укрыться на извѣстное время. Скільки раз вона переховувалась по чужих хатах, по клунях, поки в йому було не простигне той пекельний вогонь. Левиц. Пов. 106. 2) Сохраняться, сохраниться. Я таки й чував про старого Филона, що в його старосвіщина переховується. Г. Барв. 181.
Римарь, -ря, м. Шорникъ. Cм. лимарь.
Ухильнутися, -нуся, -нешся, гл. Однокр. в. отъ ухилятися. Уклониться. Хотів тьопнути одного иного, але той ухильнувсь від кийка. Чуб. II. 665.
Фірчак, -ка, м. = цвіркун. Вх. Лем. 477.
Нас спонсорують: