Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурний

Дурни́й, -а, -е. 1) Глупый. Заткне тебе за шапище, за дурную головище. Чуб. ІІІ. 146. Хто дурнішний — чи пани, чи прості люде? — Пани сами по собі дурні, а ми сами сами по собі. Ном. № 13473. Лучче з розумним згубити, як з дурним знайти. Посл. Да дурна була дівчинонька, що так ісказала. Чуб. V. 7. дурни́й ро́зум. Глупость; глупая голова. Дурний свій розум проклинаю, що дався дурням одурить. Шевч. Ти, козаче молоденький, дурний розум у тобі. Мет. 15. з дурно́го ро́зуму. По глупости. дурне́ бала́ка. Глупости говорить. Зміев. у. дурне́ ко́лесо. Весенняя игра. Маркев. по дурно́му. Напрасно. 2) Бѣшеный (о собакѣ). Грин. ІІ. 20. Дурна собака наших собак покачала. Харьк. у. Ум. дурене́нький, дурне́сенький. Раденький, що дурненький. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНИЙ"
Дозріва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Видѣть, узрѣвать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужиї претеся знову. Шевч. 211.
Дої́жно нар. Сытно, достаточно ѣды. Чи доїжно, чи доліжно тобі? Ном. № 10387.
Жу́жмом нар. Скомкавши. Так жужмом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Черк. у. Переносно: безпорядочно. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом. МВ. ІІ. 10.
Звірня́, -ні́, ж. соб. Звѣрье. А що там звірні було, — Господи!
Лихта́рний, -а, -е. Фонарный. Обводе мури лихтарним світлом. К. ПС. 39.
Пообрушувати, -шую, -єш, гл. Потрясти, обвалить (во множествѣ).
Похурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.).
Ручниця, -ці, ж. 1) = рушниця. 2) Каждый изъ двухъ концевь пилы съ отверстіемъ, въ которое вставлена деревянная рукоять. Шух. І. 175.
Скакіць! меж., выражающее прыжокъ. Вовк скакіць зі скрині. Гн. І. 166.
Утечи, -чу, -чеш, гл. = утекти. Чоловік не годен своїй долі утечи. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.