Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурний

Дурни́й, -а, -е. 1) Глупый. Заткне тебе за шапище, за дурную головище. Чуб. ІІІ. 146. Хто дурнішний — чи пани, чи прості люде? — Пани сами по собі дурні, а ми сами сами по собі. Ном. № 13473. Лучче з розумним згубити, як з дурним знайти. Посл. Да дурна була дівчинонька, що так ісказала. Чуб. V. 7. дурни́й ро́зум. Глупость; глупая голова. Дурний свій розум проклинаю, що дався дурням одурить. Шевч. Ти, козаче молоденький, дурний розум у тобі. Мет. 15. з дурно́го ро́зуму. По глупости. дурне́ бала́ка. Глупости говорить. Зміев. у. дурне́ ко́лесо. Весенняя игра. Маркев. по дурно́му. Напрасно. 2) Бѣшеный (о собакѣ). Грин. ІІ. 20. Дурна собака наших собак покачала. Харьк. у. Ум. дурене́нький, дурне́сенький. Раденький, що дурненький. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНИЙ"
Доко́ли нар. = доки. Доколи, Господи, забудеш мене в напасті до кінця. К. Псал. 26.
Загоря́нин, -на, м. Живущій за горой. Аф.
Копний, -а, -е. = коповий.
Ли́тра, -ри, ж. Фунтъ. Марія ж, узявши литру мира нардового, правдивого, предорогого, намастила ноги Ісусу. Єв. І. XII. 3.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Паркановий, -а, -е. Относящійся къ забору, заборный.
Порозчісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Расчесаться (о многихъ). Дівчата порозчісувалися, позапліталися. Кіевск. у.
Сопух, -ха, м. Зловоніе, испареніе. Угор. Шух. I. 112. Сопухи від сіна душать мене. Ананьев. у. Треба зробити діру, щоб сопухи виходили. Ананьев. у.
Укресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня).
Умивати, -ваю, -єш, сов. в. умити, умию, -єш, гл. 1) Умывать, умыть. Умивай же біле личко дрібними сльозами. Шевч. При одній свічі личенько вмивав, при другій свічі татоньки вбірав. Гол. Ввійшла в хату, Катерина їй ноги умила. Шевч. 114. вмивати руки від чо́го. Отказываться отъ чего. Теперка вмивають руки від поля, а потому буде казати, що поля нема. Камен. у. 2) Сносить, снести водой. як вода вмила (що, кого). Исчезъ безъ слѣда. Рудч. Ск. І. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.