Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дошивати
дошиватися
дошимрати
дошіптувати
дошка
дошкандибати
дошкандибатися
дошкварити
дошкварювати
дошкребти
дошкулити
дошкульний 1
дошкульний 2
дошкульно
дошкуляти
дошкуркий
дошмалити
дошмалювати
дошмалюватися
до-шмиги
до-шниру
дошпаровувати
до-шпенету
дошпиговуватися
дошукатися
дошукуватися
дощ
дощаний
дощевий
дощево
до-щенту
до-щерця
до-щети
дощечка
дощик
дощина
дощистий
дощище
дощовий
дощовитий
дощомір
дощуватий
доюн
доянка
дояр
доярка
драб
драбастий
драбина
драбинастий
драбинник
драбинчастий
драбиняк
драбинястий
драбки
драбчастий
драгва
драгленький
драглий
драглина
драглинастий
драглі
драгліти
драгно
драговина
драголюб
драгоман
драгонія
драгуля
драгун
драгунський
дражливий
дражнити
дражнитися
дракон
драла
драли
дралимона
драма
драматичний
драмований
драмувати
дранджоли
драненький
дранець
драний
драниця
драничина
драничка
дранка
драння
дрант
дрантавий
дрантивий
дрантина
дрантогуз
дрантя
дрань
драп
драпак
драпати
драпатий
драпач
драпачка
драпіжник
драпіка
драпкати
драпкатися
драпустан
драпцем
драпцювати
драта
дратва
драти
дратися
дратливий
дратливість
дратований
дратовка
дратування
Бренькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бренькати. Ном. № 9766.
Глядило, -ла, с. = дзеркало. Вх. Уг. 233.
Догоряти IІ Cм. Догаряти.
Змарнувати, -ну́ю, -єш, гл. Безъ толку потратить, растратить; испортить. Могил. у. Змастити, змащу, стиш, гл. 1) Смазать. Ой надибав дубового сала, як змастив милу, аж шкура відстала. Чуб. V. 576. 2) Переносно: опорожнить тарелку, миску, съѣвъ кушанье. І коряк той спорожнили, і миски: змастили. Мкр. Н. 31.
Муселе́ць, -льця́, м. 1) Напитокъ: вареный медъ, также разведенный медъ, настоянный на ягодахъ, съ которыхъ слита наливка. Маркев. 170.
Пампух, -ха, м. Родъ пышки — печеной или вареной. Маркев. 152. Пливає, як пампух в олію. Ном. № 1720. Ум. пампушок. Така пухната, мов пампушок. Гн. II. 27.
Підгортати, -та́ю, -єш, сов. в. підгорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни. Чуб. V. 56. 2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе. Підгортають городовину сапою. Шух. І. 164. Въ кобз. думѣ о бѣгущемъ, который какъ бы подгребаетъ себѣ подъ ноги землю: Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. АД. І. 114. 3)під кого. Подчинять, подчинить чьей власти, покорить. Під себе ми своїх сусід не підгортали. К. Дз. 17. Спліндрувати ввесь Крим та й підгорнути під короля. К. ЦН. 221.
Промести Cм. промітати.
Ражень, -жню, м. У сапожниковъ: подошвенный товаръ. Сумск. у.
Родитися, -джу́ся, -дишся, гл. Родиться. Ще той не родився, щоб усім догодив людям. Ном. № 4600. Сійся, родися, жито-пшениця, всіляка пашниця. Ном. № 347.
Нас спонсорують: