Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дужче

Дужче нар. 1) Сравн. ст. отъ дуже. Сонце тепер дужче гріє на землю, ніж зімою. Ком. II. 45. Хто вище злізе, — дужче пада. Посл. 2) Громче. Кажіть дужче — не чую. Полт. На музику знай покрикує, щоб дужче грала. Кв. ІІ. 233. Ум. дужченько. Немного сильнѣе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖЧЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖЧЕ"
Бистрина, -ни и бистриня, -ні, ж. Быстрина, быстрое, стремительное теченіе воды. Люблять прать на самій бистрині. К. (ЗОЮР. II. 205). Один з плотів, збившись з бистрини, трапив між каміння. Стор. II. 122.
Загляда́ння, -ня, с. Засматриваніе, заглядыванье.
За́парі, -рів, м. мн. = зашпори. Запарі в пальці зайшли. Желех.
Засла́бнути и засла́бти, -бну, -неш, гл. = заслабіти. Як заслаб, то спокійно дожидав смерти. Левиц. Пов. 80. Заслаб чумак, заслаб молоденький. Рудч. Чп. 136.
Зімовни́к, -ка, м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу. К. ЧР. 13.
Несправа, -ви и несправка, -ки, ж. Неаккуратность, неисправность. За це мені малий клопіт, бо то, правду сказавши, його діло. Одколи загад був — і досі ще несправлені гроші. Ой, та попосиде він на вежі за свої несправки! Васильк. у.
Побезсиліти, -лію, -єш, гл. Обезсилѣть (о многихъ).
Рокотня, -ні, ж. Грохотаніе грома. Кв.
Скоп, -па, м. Кладеный баранъ. Вх. Пч. II. 6.
Урвати, -ся. Cм. уривати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЖЧЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.