Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуженький

Дуженький, -а, -е., Ум. отъ дужий. Довольно сильный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖЕНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖЕНЬКИЙ"
Ворожбитівна, -ни, ж. Дочь колдуна.
Ґрунтови́ще и грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу. Грин. І. 287.
Зілля́ти, -ллю, -ллєш, гл. = злити. Желех.
Знайдибіда, -ди, м. Авантюристъ, искатель приключеній.
Кумцьо, -ця, м. Ум. отъ кум.
Обрушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Взволноваться. Народ обрушився. Волын. г. Уся ватага його обрушилась та збунтувалась. Ком. І. 54. 2) Двинуться въ путь. Новомоск. у. (Залюб.).
Підсобити Cм. підсобляти.
Спалий, -а, -е. Унаслѣдованный. Но батькові спалий. (Лобод ).
Стратити, -ся. Cм. страчувати, -ся.
Угортатися, -та́юся, -єшся, сов. в. угорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Обворачиваться; обворотиться, заворачиваться, заворотиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЖЕНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.