Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духати

Ду́хати, -хаю, -єш, одн. в. духну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дуть на что нибудь, подуть, дунуть. Вітер як духнув. Рудч. Ск. II. 126. Ходім, каже, товаришу, ще до моря: хто більше води видме. — Ходім. От пішли. От Прало як духне, то чуть риби за хвоста не вхватить — аж до сухого. Рудч. Ск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХАТИ"
Бичовий, -а, -е. Припряженный въ добавленіе. Cм. бичувати 1.
Бишки! меж. Окрикъ на телятъ. Мнж. 176.
На́дитися, -джуся, -дишся, гл. Быть привлекаемымъ чѣмъ, кѣмъ. Люде вбогі, а дівка друга підросла, — на другого приймака надились. Г. Барв. 175. Панас до неї надиться та й надиться. Г. Барв. 518. Чи не того єси така велишна, що надивсь до тебе потужний пан? К. ПС. 19.
Наї́сти, -ся. Cм. наїдати, -ся.
Носільник, -ка, м. = носій. А носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде. Гол. II. 13. Ум. носільничок.
Перетерти, -ся. Cм. перетирати, -ся.
Помрака, -ки, ж. Пасмурная погода, туманъ. Вх. Зн. 52.
Промаршалкувати, -ку́ю, -єш Пробыть извѣстное время маршалком.
Тиди-денця, меж., выражающее стучаніе зубовъ отъ холода. Тиди-денця! дайте веретенця! Шейк.
Упіл нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.