Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духати

Ду́хати, -хаю, -єш, одн. в. духну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дуть на что нибудь, подуть, дунуть. Вітер як духнув. Рудч. Ск. II. 126. Ходім, каже, товаришу, ще до моря: хто більше води видме. — Ходім. От пішли. От Прало як духне, то чуть риби за хвоста не вхватить — аж до сухого. Рудч. Ск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХАТИ"
Белеґа, -ґи, ж. Экскрементъ коровы. Вх. Зн. 2. Также во мн. ч. белеґи. Шух. І. 24.
Вихолонути Cм. вихолоняти.
Загиба́ння, -ня, с. Погибаніе.
Зателе́пати, -паю, -єш, гл. = заталапапати. Желех.
Кімната, -ти, ж. Въ малорусскихъ хатѣ, домѣ — небольшая комнатка, отгороженная въ большой общей комнатѣ; служить обыкновенно спальней. Вас. 195. У вдовиці дві світлиці, а третя кімната. Мет. 53. Поставлю хату і кімнату. Шевч. Піду я до кімнати постіль білу слати. Чуб. V. Мати собі стрівожилась, устала з-за стола і одвела її в кімнату. К. ЧР. 129. Ум. кімнатка, кімнаточка. Він любив свою світличку з кімнаткою. Г. Барв. 143. Сам Сухобрус жив в сусідній кімнатці. Левиц. Пов.
Очко, -ка, с. 1) Ум. отъ око. Там то очка як терночок. Чуб. V. 217. 2) Отверстіе въ ульѣ для пролета пчелъ. Не стромляй палічки в очко, бо пчола вкусить. Васильк. у. 3) Петля въ сѣти (Браун. 9) и вообще въ вязаньи. 4) Часть начиння. (Cм.). МУЕ. III. 18, 19. 5) Значекъ на картѣ. 6) Квадратъ на шахматной доскѣ. Канев. у. 7) Камешекъ въ перстнѣ. Мил. 6, 103. Ой дав мені Іван перстінь із трьома очками. Грин. III. 70. 8)волове, риб'яче. Птица Sylvia nisoria. Вх. Пч. II. 14. 9) мн. очки. Растеніе: Пастушья сумка, Capsella bursa pastoris. Мнж. 88. 10). о́чка жабині. Растеніе: Myosotis intermedia. Вх. Пч. I. 11. Cм. вічко. 11) очко́ волове. Раст. Inula salicina. Лв. 99.
Па́лі́нка, -ки, ж. = паленка. Вх. Уг. 257. Руки, ноги гріти, палінки ся напити. Гол. Ум. паліночка.
Погуляння, -ня, с. 1) Гуляніе, хожденіе куда либо въ свободное время. У неділю одпрохалась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу. МВ. І. 85. 2) Охота; война. Як поїхав королевич на погуляннє, та покинув Марусеньку на горюваннє. Чуб. V. 767. Як приїхав Василь з погуляння: пані-матко, де моя Галя? Чуб. V. 703. А Мазепенко... зібрав свою ватту, — гайда в степ! да й забушував. Гей, каже, царю, давай на погуляннє! Петро жахнувся: знав, що ніякою силою не одоліє. ЗОЮР. І. 118. 3) Пирушка, гульба. Узяв вісім п'ятаків на погуляння. Новомоск. у. Ум. погуля́ннячко. З погуляннячка йду, я нікого не боюся. МУЕ. III. 138.
Різачка, -ки, ж. 1) Рѣзь въ животѣ. Рк. Левиц. Щоб тебе різачка попорізала. Ном. № 3725. 2) Кровавый поносъ.
Цензор, -ра, м. Цензоръ. У другій же половині того ж самого оповідання цензор звелів редакторові печатати вже баринь, изба і т. д. і не дозволив чумакам співати про волю, вози, про ярма і занози. К. XII. 126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.