Вербинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вербина.
2) Раст. Aster Amellus L.
Ли́на, -ни, ж. = линва.
Орелі, оре́ль, ж. = релі.
Позапаскуджувати, -джую, -єш, гл. Загадить (во множествѣ).
Пшикати, -каю, -єш, сов. в. пшикнути, -ну, -неш, гл.
1) Шипѣть, зашипѣть (о горячемъ желѣзѣ, брошенномъ въ воду).
2) Только несов. в.? Употреблять часто звуки пш (о польской рѣчи). Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами.
Розрубати Cм. розрубувати.
Ситити, -чу́, -ти́ш, гл. 1) — мед. Дѣлать изъ меду сыту. Чи ситив медок на святий вечір. 2) Насыщать. Отець да і мати старшого сина кляне, проклинає, із очей зганяє, середульшого сина ситить, жалує, поважає, за гостя принімає. Трупи б тліли та ситили й без того ситу землю.
Сіромашшя, -шя, с. = сіромашня.
Тамтудою нар. = тамтуди.
Тяжконогий, -а, -е. Тяжелый, медленный на ходу. Тяжконогий звір (о волѣ).