Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дратувати
дратуватися
драч
драча
драчка
драчкувати
древина
древко
древній
древо
древоруб
дреглі
дрегло
дрегнути
дрегота
дреґес
дременути
дремлик
дремлюга
дренути
дренчати
дрепенути
дрешпак
дриветня
дривотень
дригавиця
дриглі
дригтіти
дриґ
дриґавка
дриґання
дриґати
дриґатися
дриґез
дриґнути
дриґонути
дриґулька
дриженець
дриженина
дрижифіст
дриз
дриза дати
дризнути
дриль
дрилювати
дриля
дримба
дримбати
дриндати
дриндом
дрипи
дрискуля
дрисливий
дрисливиці
дрислівка
дрисля
дрислявка
дрислячий
дрисня
дристати
дристокоз
дристун
дристуха
дрись!
дришля
дріб
дрібен
дрібка
дрібковий
дрібний
дрібнистий
дрібнити
дрібнитися
дрібниця
дрібнісінький
дрібнісінько
дрібніти
дрібно
дрібногляд
дрібноголовий
дрібнолистий
дрібнота
дрібнюній
дрібняки
дрібок
дріботання
дріботати
дріботун
дріботуха
дрібочок
дрібошити
дрібушечки
дрібушити
дрібушки
дрібцювати
дрібчатий
дріб'язкий
дріб'язок
дрівітня
дрівця
дрігавиця
дрігота
дріготіти
дріжаки
дріжання
дріжати
дріжджити
дріжджі
дріжова
дріжчі
дрізд
дрізки
дрійнути
дрік
дріма
дрімак
дрімання
дрімати
дріматися
дрімки
Бісеня, -няти, с. 1) Бѣсенокъ. Дід росказував, що бісенята, поки ще молоді, то зелені, як осітняг. Стор. І. 111. 2) Бранное: чертенокъ, бѣсенокъ.
Джорело, -ла, с. и пр. = Джерело и пр.
Ді́лечко, -ка, с. Ум. отъ ді́ло.
З'їзди́тися 2, -джуся, -дишся, сов. в. з'їхатися, з'їдуся, -дешся, гл. Съѣзжаться, съѣхаться. Тим ся кажу поховати, де ся пани з'їздя. Гол. І.
Змагання, -ня, с. Препирательство, ссора. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив. К. Іов. 37.  
М'яса́рь, -ря́, м. Мясникъ. Вх. Уг. 253.
Натяти, -ся. Cм. натинати, -ся.
Повідкидати, -да́ю, -єш, гл. Отбросить (во множествѣ).
Сідатися, -даюся, -єшся, гл. Дѣлать усилія, надрываться. Він було аж відається та регоче.
Тип, -пу, м. 1) Типъ. Виковувався з українки самостійний історичний тип. Морд. Пл. 93. 2) Печатаніе, изданіе. Заздалегідне словце до другого типу («Досвіток» Куліша, 1876).
Нас спонсорують: