Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дратувати
дратуватися
драч
драча
драчка
драчкувати
древина
древко
древній
древо
древоруб
дреглі
дрегло
дрегнути
дрегота
дреґес
дременути
дремлик
дремлюга
дренути
дренчати
дрепенути
дрешпак
дриветня
дривотень
дригавиця
дриглі
дригтіти
дриґ
дриґавка
дриґання
дриґати
дриґатися
дриґез
дриґнути
дриґонути
дриґулька
дриженець
дриженина
дрижифіст
дриз
дриза дати
дризнути
дриль
дрилювати
дриля
дримба
дримбати
дриндати
дриндом
дрипи
дрискуля
дрисливий
дрисливиці
дрислівка
дрисля
дрислявка
дрислячий
дрисня
дристати
дристокоз
дристун
дристуха
дрись!
дришля
дріб
дрібен
дрібка
дрібковий
дрібний
дрібнистий
дрібнити
дрібнитися
дрібниця
дрібнісінький
дрібнісінько
дрібніти
дрібно
дрібногляд
дрібноголовий
дрібнолистий
дрібнота
дрібнюній
дрібняки
дрібок
дріботання
дріботати
дріботун
дріботуха
дрібочок
дрібошити
дрібушечки
дрібушити
дрібушки
дрібцювати
дрібчатий
дріб'язкий
дріб'язок
дрівітня
дрівця
дрігавиця
дрігота
дріготіти
дріжаки
дріжання
дріжати
дріжджити
дріжджі
дріжова
дріжчі
дрізд
дрізки
дрійнути
дрік
дріма
дрімак
дрімання
дрімати
дріматися
дрімки
Відщіпати, -па́ю, -єш, сов. в. відщепнути, -ну, -неш. Отмыкать, отомкнуть дверь, запертую на крючекъ.
Дружби́ненько, -ка, м. Ум. отъ дружба.
Князький, -а́, -е́ 1) = княжецький 1. Обернемо в хліви князькі чертоги. К. ЦН. 241. 2) = княжецький 2. підходити під князьки́й віне́ць. Вѣнчаться. щоб ти під князьки́й вінець не підійшла! Желаю тебѣ остаться въ дѣвкахъ! К. ЦН. 201.
Колючий, -а, -е. 1) Колючій. І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла. Шевч. 387. 2) Легко раскалывающійся. Дуб колючіший, ніж грушина. Волч. у. 3) Гѣзкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен.
Несміливо, несміло, нар. Несміло. Дівчина несміливо поглядала на Василя. Левиц. І.
Огуда, -ди, ж. Хула, поношеніе. Кобзарю, не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. K. Дз. 207.
Ощажати, -жа́ю, -єш, сов. в. ощади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Беречь, сберегать, сберечь. Хліб на Петрівку ощажай. Ном. № 464. 2) Щадить, пощадить, жалѣтъ. Царь Наливай не ощадить і брата. К. ЦН. 238. Мені оце казав кум, що у його якийсь біс випас ячмінь: не ощажаютъ один одного й ваші барвінчане. Лобод.
Принижатися, -жаюся, -єшся, сов. в. принизитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Опускаться, опуститься ниже, понизиться. Всяка гора і горб принизиться. Єв. Л. III. 5. 2) Унижаться, унизиться. Принизивсь панський рід великий. К. ПС. 41.
Роспад, -ду, м. Распаденіе.
Хльоптати, -пчу, -чеш, гл. = хльобтати. Собаки хльопчуть воду. Харьк. г. Помиї хльоптали. Мил. Св. 49. Грин. III. 545.
Нас спонсорують: