Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дупка

Ду́пка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дупа. 2) ку́рячі ду́лки. Раст. Anchusa officinalis. Вх. Пч. І. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУПКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУПКА"
Жвакуня, -ня́ти, с. Маленькій чавкунъ. Ум. жвакуня́тко, жвакуня́точко.
Їден, їдна, -не́ Одинъ. Чи раз, чи два — їдна біда. Ном. № 4290., Ум. їдне́нький. Їдненьке дитятко маю. Н. Вол. у.
Кухлик, -ка и кухличок, -чка, м. Ум. отъ кухоль.
Несмертельність, -ности, ж. Безсмертіе.
Ошпарити Cм. ошпарювати.
Повістити, -щу, -стиш, гл. 1) Разсказать. Де котрий пожартує, инший стам та свій смуток — жаль повістить. МВ. І. 44. 2) Извѣстить. Пішли люде у слободу повісти́ти. Мнж. 130.
Присяжний, -а, -е. Присяжный.
Проковтнути, -ну́, -не́ш, гл. Проглотить. А лисичка його — гам! та й проковтнула. Рудч. Ск. II. 3.
Стрійний, -а, -е. Хорошо одѣтый, нарядный.
Тучити, -чу, -чиш, гл. Откармливать, питать, утучнять. Хазяйське око товар тучить. Рудч. Чп. 255.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУПКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.