Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуся

Ду́ся, -сі, ж. Душка, душенька. Чг. 33. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. А в Марусі дусі чотирі подусі. Чуб. V. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУСЯ"
Бечка, -ки, ж. = торок 2. МУЕ. ІІІ. 25.
Го́рість, -рости, ж. Горечь (о вкусѣ). Треба варити ці коренці, попи з їх горість вийде. Черниг.
Кабатик, -ка, м. Ум. отъ кабат.
Миря́нський, -а, -е. Общественный. Всі мирянські знаєш лиха. Котл. Ен. III. 27.
Наба́ки́рь нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Стор. Взяв набакирь писарь шапку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103).
Напрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Устать отъ глаженія.
Ничельниця и ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Обопільний, -а, -е. Взаимный, обоюдный. Чуб. VI. 339.
Порозбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и розбити, но во множествѣ. Двері порозбивав. Мнж. 34. Порозбивали з горілкою бочки. ЗОЮР. І. 245. Він би й губи й зуби усім порозбивав. ЗОЮР. І. 95.
Скалля II, -ля, с. соб. Скалы, обломки скалъ, камни. Вх. Зн. 63. Вх. Лем. 464.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.