Бздикнути, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ бздикати.
Бовкати, -каю, -єш, гл.
1) Звонить отрывисто: ударять (въ колоколъ). Бовкає дзвін у неділю. Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він.
2) Говорить необдуманно. Нехай хоч жінки ледачі посоромляться, а то ще й при йому инший таке пробовкне, щоб їх лиха година бовкала.
Гавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гавкати. У дворі гавкнуло цуценя.
Дба́ло нар. Рачительно, старательно, заботливо.
Кривоприсяжний, -а, -е. Клятвопреступный. Кривоприсяжний... слуго!
Мо́мрати, -раю, -єш, гл. = мимрити.
Слупик, -ка, м. Переплетъ для стекла (въ окнѣ).
Соляр, -ра, м.
1) Солеваръ.
2) Торговецъ солью.
Тур, -ра, м. 1) Туръ, Bos primigenius. На лощині пасеться стадо турів. Так замерзло, хоч тури гони. Грім такий, що хоч тури гони, так не почують. 2) Жукъ-олень, Lucanus Servus. 3) тура дати. Говорится о плотахъ, когда съ разбѣга ударятся о берегъ. 4) Тур-царь. Турецкій царь.
Чужоложити, -жу, -жиш, гл. Прелюбодѣйствовать.