Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довідуватися
довіжуватися
до-віку
довікувати
довільний
довільній
довільно
довінчати
довірити
довіритися
довіршовувати
довіршування
довіршувати
довіряний
довіряння
довіряти
довірятися
довічний
довічно
довіяти
довкола
довмитися
доводець
доводження
доводити
доводитися
доводливий
доводливість
доводливо
доводний
доводник
довозити
доволити
доволі
доволікати
доволочити
доволочитися
доволочувати
довольний
довольнити
довольнитися
довольність
доволяти
довомина
довоюватися
довшати
довше
довший
дов'язати
дов'язувати
догавкатися
догад
догадати
догадатися
догаджати
догадка
догадливий
догадочка
догадуватися
догаїти
догаїтися
доган I
доган II
догана
доганець
доганка
доганяти I
доганяти II
догарикатися
догарцюватися
догарювати
догарюкатися
догаряти
догаряти I
догаяти
догаятися
догинання
догинати
догідний
догін
догладжувати
догледати
догледатися
доглупатися
догляд
доглядання
доглядати
доглядатися
доглядач
доглядачка
доглядіти
доглядник
доглянути
догмат
догнати
догнивати
договір
договірний
договорити
договорювати
договорюватися
догода
догоджати
догодити
догодитися
догодливий
догодне
догодний
догодовувати
догожання
догожати
догождати
догоїти
догонити I
догонити II
догонь 2
догоня
догори
догорілий
догоріти
Бздикнути, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ бздикати.
Бовкати, -каю, -єш, гл. 1) Звонить отрывисто: ударять (въ колоколъ). Бовкає дзвін у неділю. О. 1861. X. 148. Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він. Ном. № 13827. 2) Говорить необдуманно. Нехай хоч жінки ледачі посоромляться, а то ще й при йому инший таке пробовкне, щоб їх лиха година бовкала. Г. Барв. 152.
Гавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гавкати. У дворі гавкнуло цуценя. МВ. І. 108.
Дба́ло нар. Рачительно, старательно, заботливо.
Кривоприсяжний, -а, -е. Клятвопреступный. Кривоприсяжний... слуго! К. Дз. 74.
Мо́мрати, -раю, -єш, гл. = мимрити. Вх. Уг. 252.
Слупик, -ка, м. Переплетъ для стекла (въ окнѣ). Вас. 149.
Соляр, -ра, м. 1) Солеваръ. 2) Торговецъ солью.
Тур, -ра, м. 1) Туръ, Bos primigenius. КС. 1887. І. 65 — 90. Ном. № 5296. На лощині пасеться стадо турів. К. Оп. Так замерзло, хоч тури гони. Ном. Грім такий, що хоч тури гони, так не почують. Ном. № 562. 2) Жукъ-олень, Lucanus Servus. Вх. Пч. І. 6. 3) тура дати. Говорится о плотахъ, когда съ разбѣга ударятся о берегъ. Канев. у. 4) Тур-царь. Турецкій царь. Гол. II. 30.
Чужоложити, -жу, -жиш, гл. Прелюбодѣйствовать. Угор.
Нас спонсорують: