Вигадливий, -а, -е. 1) Изобрѣтательный.
2) Прихотливый. А жінка вередлива та вигадлива.
Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло.
Коцурник, -ка, м. Раст. Котовникъ, будра, Glechoma hederacea.
М'ясце́ и мнясце́, -ця́, с. Ум. отъ м'я́со.
Перехиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перехилити, -лю, -лиш, гл. Наклонять, наклонить; склонять, склонить. Перехилив порожню пляшку над чаркою. Перехилить голову. Кому вагу мечами перехилим, тому широка вклониться земля.
Повідгнивати, -ва́ю, -єш, гл. Отгнить (во множествѣ). Як поморозив ноги та як зачали вони гнисти, так і пальці повідгнивали.
Повісти Cм. повідати.
Сап, -пу, м. Сопѣніе. З кімнати доноситься сап важкий.
Сортувати, -ту́ю, -єш, гл. Сортировать.
Спарно нар. Душно.