Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довідуватися
довіжуватися
до-віку
довікувати
довільний
довільній
довільно
довінчати
довірити
довіритися
довіршовувати
довіршування
довіршувати
довіряний
довіряння
довіряти
довірятися
довічний
довічно
довіяти
довкола
довмитися
доводець
доводження
доводити
доводитися
доводливий
доводливість
доводливо
доводний
доводник
довозити
доволити
доволі
доволікати
доволочити
доволочитися
доволочувати
довольний
довольнити
довольнитися
довольність
доволяти
довомина
довоюватися
довшати
довше
довший
дов'язати
дов'язувати
догавкатися
догад
догадати
догадатися
догаджати
догадка
догадливий
догадочка
догадуватися
догаїти
догаїтися
доган I
доган II
догана
доганець
доганка
доганяти I
доганяти II
догарикатися
догарцюватися
догарювати
догарюкатися
догаряти
догаряти I
догаяти
догаятися
догинання
догинати
догідний
догін
догладжувати
догледати
догледатися
доглупатися
догляд
доглядання
доглядати
доглядатися
доглядач
доглядачка
доглядіти
доглядник
доглянути
догмат
догнати
догнивати
договір
договірний
договорити
договорювати
договорюватися
догода
догоджати
догодити
догодитися
догодливий
догодне
догодний
догодовувати
догожання
догожати
догождати
догоїти
догонити I
догонити II
догонь 2
догоня
догори
догорілий
догоріти
Ґирд, -ду, м. Часть овечьяго стада. Черк. у.
Жовтоцві́т, -ту, м. Раст. Желтоцвѣтъ, Adonis vernalis? Польові пахощі: чебрець, жовтоцвіт. Мир. Пов. II. 76.
Зая́кати, -каю, -єш, гл. Заговорить, закричать: «Я! я!» Братця! хто хоче горілку панську пити? — Я! я! я! так усі й заякали. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Зратитися, -чуся, -тишся, гл. 1) О волахъ, когда они, будучи въ ярмѣ, тянутся въ противоположныя стороны: расходиться. Зратилися воли. Камен. у. 2) Поссориться, разойтись. От зратилася та й не живе з чоловіком, бо він ню бив, чи мара їх знає. Камен. у.
Підшильовувати, -вую, -єш, сов. в. підшилювати, -люю, -єш, гл. Обшивать, обшить шалевкой. Зміев. у.
Повідказувати, -зую, -єш, гл. Отвѣтить (многимъ). Хто про що питав, — усім повідказував.
Примерки, -рок, ж. мн. Сумерки.
Продимати, -ма́ю, -єш, сов. в. проду́ти, -дму, -дмеш, гл. Продувать, продуть. Ном. № 158, стр. 295. Така хата, що наскрізь продимає. Харьк. Добри-вечір, кумо моя! чи продула місце, та щоб мені з твоїм, милим вечеряти сісти? — Ой щоб же ти, кумо моя, цього не діждала, щоб я тобі з моїм милим місце продимала. Грин. ІІІ. 350.
Розмірковувати, -вую, -єш, сов. в. розміркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Разсуждать, разсудить, пораздумать, соображать, сообразить. Мені треба розміркувати, скільки стратити. Левиц. Пов. 59.
Троїти 2, тро́ю, -їш, гл. Утраивать.
Нас спонсорують: