Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довідуватися
довіжуватися
до-віку
довікувати
довільний
довільній
довільно
довінчати
довірити
довіритися
довіршовувати
довіршування
довіршувати
довіряний
довіряння
довіряти
довірятися
довічний
довічно
довіяти
довкола
довмитися
доводець
доводження
доводити
доводитися
доводливий
доводливість
доводливо
доводний
доводник
довозити
доволити
доволі
доволікати
доволочити
доволочитися
доволочувати
довольний
довольнити
довольнитися
довольність
доволяти
довомина
довоюватися
довшати
довше
довший
дов'язати
дов'язувати
догавкатися
догад
догадати
догадатися
догаджати
догадка
догадливий
догадочка
догадуватися
догаїти
догаїтися
доган I
доган II
догана
доганець
доганка
доганяти I
доганяти II
догарикатися
догарцюватися
догарювати
догарюкатися
догаряти
догаряти I
догаяти
догаятися
догинання
догинати
догідний
догін
догладжувати
догледати
догледатися
доглупатися
догляд
доглядання
доглядати
доглядатися
доглядач
доглядачка
доглядіти
доглядник
доглянути
догмат
догнати
догнивати
договір
договірний
договорити
договорювати
договорюватися
догода
догоджати
догодити
догодитися
догодливий
догодне
догодний
догодовувати
догожання
догожати
догождати
догоїти
догонити I
догонити II
догонь 2
догоня
догори
догорілий
догоріти
Галунити, -ню, -ниш, гл. Мочить въ растворѣ квасцевъ. Чуб. ІІІ. 15. Крашанки галунять, а тоді варять у кірці. Черниг. у.
Дев'яторо́гий, -а, -е. Девятирогій. Дивноє звіря дев'ятороге. АД. І. 33.
Дослу́хати, -ся. Cм. дослухувати, -ся.
Заклюва́ти, -ся. Cм. закльовувати, -ся.
Навпо́слі и навпосля́, нар. = навпісля́. Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. НВолынск. у. Оце вже навпосля... то ще й його вчу. Г. Барв. 5.
Нянько, -ка, м. = няньо. Поколь била'м в свого нянька, коровачки'м пасла. Гол. II. 444.
Окутий, -а, -е. Окованный. І вам слава, сині гори, кригою окуті. Шевч.
Поганючо нар. ув. отъ погано. Поганючо співали.
Тилій, -лія, м. = тилє. Не ріж гострієм, а тилієм бий.
Харамаркання, -ня, с. Бормотаніе подъ носъ. Желех.
Нас спонсорують: