Гробови́й, -а́, -е́. Могильный, гробовой. Треба бідувати до гробової дошки.
Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.
Заміря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. замі́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Вознамѣриваться, вознамѣриться. 2) Замахиваться, замахнуться. Дід підійшов до дуба і вже заміривсь, щоб його рубати. Замірься, та не вдарь.
Кадивай нар. = куди. Сяноцк. у. въ Галиціи.
Намахлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Сдѣлать что-нибудь дурно.
Повівати, -ва́ю, -єш, гл. Повѣвать, вѣять. Буде вітер повівати, буде наше дитя колисати.
Притрапунок, -нку, м. = притрапка. Оттакий притрапунок скоївся!
Росхлюпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. росхлюпатися, -паюся, -єшся, гл. Расплескиваться, расплескаться (о жидкости). Поки донесла воду, то по пів відра росхлюпалось, так бігла.
Хвилинонька, хвилиночка, -ки, ж. Ум. отъ хвилина.
Хидня, -ні, ж. 1) Хожденіе. Давай ходить в горох!... Ходили і хіднею пшени цю й жито все так зм'яли та стовкли. Яка тепер хідня! багно по коліна. Звісно хідня моя якая! як отак на негодь та вночі, то і в рів шелеснеш. 3) Походка. Ну, та й хідня його паскудна.
