Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дужий

Дужий, -а, -е. 1) Сильный, мощный. Не дужий б'є, а сміливий. Ном. № 7259. Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий! Шевч. 165. дужий, не дужий зробити щось. Въ состояніи, не въ состояніи сдѣлать что либо. Криве дерево не дужо випрямитись. Ном. № 3216. 2) Здоровый. Дужим не треба лікаря. Єв. Мт. IX. 12. Ум. дуженький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖИЙ"
Безперий, -а, -е. Не имѣющій перьевъ, неоперившійся. Коли б тільки який гаспид не приніс того горобця безперого. Шевч. Та деколи яструб на камінь сідає, щоб гадину діткам безперим піймать. Морд. К. 18.
Блідість, -дости, ж. Блѣдность. Желех.
Відпливати, -ва́ю, -єш, сов. в. відпливти, -ву, -веш, відплинути, -ну, -неш, відплисти, -ву, -веш, гл. Отплывать, отплыть. Селезник одплив трохи далі. Грин. І. 104. Сіли собі у човничок, од бережка відплинули. Чуб. V. 558.
Забі́гати, -гаю, -єш, гл. Забѣгать, начать бѣгать. Заворушились, забігали люде.
Забірня́к, -ка, м. Взявшій авансомъ плату (деньгами или натурой) за будущую работу. Вас. 208.
Змикатися, -каюся, -єшся, сов. в. зімкну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сводить, свести судорогой. Як підняв руку, так вона і зомкнулась, так і заклякла. Эварн. Запор. І. 14.
Муркотня́, -ні́, ж. Мурлыканье.
Одноголосно нар. Единогласно.
П'ятнадцять, -тьо́х числ. Пятнадцать.
Укладувати, -дую, -єш, гл. = укладати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЖИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.