Жебра́ний, -а, -е. Нищенскій, добытый нищенствомъ, выпрашиваніемъ. піти на жебраний хліб. Обнищать, сдѣлаться нищимъ. Врешті пан той пішов на жебраний хліб, а через кого? Через жида.
Жмуко́м = жмаком. Cм. жмак. Жмуком кинув свиту.
Критник, -ка, м. Кровельщикъ. Він майстер був — критник.
Паперушина, -ни, ж. Раст. Aspidium, папоротникъ.
Похарчувати, -чую, -єш, гл.
1) Покормить нѣкоторое время (людей), постоловать.
2) Накормить. Тра похарчувати чоловіка, тра й скотині його щось дати їсти. Він їх файно приймив, похарчував.
Різниченко, -ка, м. Сынъ мясника или торговца мясомъ.
Сакалаш, -ша, м. Игра съ огнемъ въ ночь Воскресенія Христова.
Словонько, -ка, с. Ум. отъ слово.
Спотикати I, -ка́ю, -єш, гл.
1) Спотыкаться. Свої білі ніжки на сире коріння, на біле каміння спотикає. Іде козак, коня веде, а кінь йому спотикає.
Ускорен прил. = Скорен. Бог хоч не вскорен, та влучен.