Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрябчак
дрягва
дряглий
дрягнути
дряговина
дряготіти
дрягтіти
дряп!
дряпа
дряпак
дряпанина
дряпання
дряпати
дряпатися
дряпач
дряпець
дряпіжний
дряпіжник
дряпіжство
дряпіка
дряпливий
дряпнути
дряпня
дряпонути
дряпота
дряпотіти
дряпуга
дряпучий
дряп'я
дрясен
дрясувати
дуб
дубала
дубарь
дубас
дубасити
дубелець
дубельт
дубельтівка
дубець
дубило
дубина
дубити
дубитися
дубище
дубівка
дубіти
дубкати
дубленець
дублений
дубленистий
дубля
дубник
дубнити
дубняк
дубовий
дубовик
дубовина
дубок
дубом
дубонити
дубонька
дубонько
дубора
дубочка
дубочок
дубрівка
дубрівний
дубрівник
дубрівонька
дуброва
дубровина
дубувати
дубцювати
дубчак
дубчик
дуб'я
дуб'як
дуб'янці
дуб'ячок
дуван
дуванити
дуванитися
дуга
дуган
дуганчак
дуганяр
дуда 1
дуда 2
дударенько
дударик
дударитися
дударка
дударський
дударчик
дударь
дудва
дудек
дуделка
дуди
дудик
дудило
дудина
дудити
дудиця
дудка
дудко
дудла
дудлавий
дудлик
дудлити
дудло
дудник
дудніти
дудок
дудочка
ду-ду!
дудуватий
дудуритися
дуж
Білток, -тка, м. Бѣлокъ яйца. Вх. Лем. 392.
Дю́дінька, дю́дічка, дю́дька, -ки, ж. Ум. отъ дюдя.  
Замудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Замудрить, замудрствовать. Отце Нептун замудрував. Котл. Ен. II. 7.
Запина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. запну́тися и зап'ясти́ся, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Завѣшиваться, завѣситься, закрываться, закрыться, 2) Повязываться, повязаться (платкомъ). Я... зап'ялась білою хустиною. Г. Барв. 239. 3) Застегиваться, застегнуться. Салдат на всі ґудзики запинається.
Обійняти, -йму́, -меш, гл. = обняти. Стара як обійняла її, то й з рук не пускає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35).
Потіпаха, -хи, ж. 1) Бродяга. 2) Потаскуха. Се чеснії, не потіпахи, були тендітні при людях. Котл. Ен. III. 49.
Пророка, -ки, м. = прорік = пророк. Як був собі чоловік пророка. Мнж. 125.
Роскошелюб, -ба, м. Сибаритъ. (Збудилися турки роскошелюби. МВ. ІІІ. 62.
Утелющувати, -щую, -єш, сов. в. утелющити, -щу, -щиш, гл. 1) Всучивать, всучить, навязывать, навязать, дать. Ой казав ти, вражий сину, що гарбуз не доріс, — як я тобі втелющила, то ти ледве доніс. Грин. ІІІ. 680. 2) Втаскивать, втащить.
Щербець, -цю, м. Раст. Thumus serpyllum. Вх. Пч. І. 13.  
Нас спонсорують: