Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрябчак
дрягва
дряглий
дрягнути
дряговина
дряготіти
дрягтіти
дряп!
дряпа
дряпак
дряпанина
дряпання
дряпати
дряпатися
дряпач
дряпець
дряпіжний
дряпіжник
дряпіжство
дряпіка
дряпливий
дряпнути
дряпня
дряпонути
дряпота
дряпотіти
дряпуга
дряпучий
дряп'я
дрясен
дрясувати
дуб
дубала
дубарь
дубас
дубасити
дубелець
дубельт
дубельтівка
дубець
дубило
дубина
дубити
дубитися
дубище
дубівка
дубіти
дубкати
дубленець
дублений
дубленистий
дубля
дубник
дубнити
дубняк
дубовий
дубовик
дубовина
дубок
дубом
дубонити
дубонька
дубонько
дубора
дубочка
дубочок
дубрівка
дубрівний
дубрівник
дубрівонька
дуброва
дубровина
дубувати
дубцювати
дубчак
дубчик
дуб'я
дуб'як
дуб'янці
дуб'ячок
дуван
дуванити
дуванитися
дуга
дуган
дуганчак
дуганяр
дуда 1
дуда 2
дударенько
дударик
дударитися
дударка
дударський
дударчик
дударь
дудва
дудек
дуделка
дуди
дудик
дудило
дудина
дудити
дудиця
дудка
дудко
дудла
дудлавий
дудлик
дудлити
дудло
дудник
дудніти
дудок
дудочка
ду-ду!
дудуватий
дудуритися
дуж
Відрядити, -ся. Cм. відряжати, -ся.
Ніцитися, -цуся, -цишся, гл. Жаться, съеживаться; прикидываться бѣднымъ. Усяк буде щулитись та ніцитись, що грошей нема. Cм. нітитися.
Пометушитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Посуетиться.
Поспіратися, -раємося, -єтеся, гл. Опереться (о многихъ). Деякі поспірались на тин і лузали насіння. Левиц. Пов. 186.
Риштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Устраивать лѣса. 2) Снаряжать. Гармати да ковані вози в поход риштує. К. ЦН. 242. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати. Канев. у. Заходиться риштувать вози в далекую дорогу. Шевч. 663. Cм. рихтувати.
Сидун, -на, м. = сидень. Рк. Левиц.
Стрибонути, -ну, -неш, гл. Сильно прыгнуть.
Триста числ. Триста. Триста галок та 50 чайок, та 15 орлів одно яйце знесли. Ном. стр. 292, № 60.
Упевнення, -ня, с. Увѣреніе.
Шкереберть 2, -ти, ж. = шкареберть, -ти, ж. Мил. 56.
Нас спонсорують: