Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дмухати
дмухач
дмухнути
дмухонути
дмучка
дневник
днедавній
днесь
днешній
днина
днити
дниця
днище
дніпер
дніпровий
дніпрянщина
дністер
дністровий
дністрочок
дністрянщина
дніти
дно
днювання
днювати
до I
до II
доба
добавити
добавка
добавляти
добажатися
добазарувати
добазаруватися
добалакати
добалакатися
добасуватися
добачати
добенькетувати
добенькетуватися
доберегати
добивання
добивати
добиватися
добити
добиток
добих
добич
добичник
добиччаний
добігати
добігатися
добігти
добігтися
добіддя
добідній
добілити
добіляти
добілятися
добір
добірання
добірати
добіратися
добірний
доблагати
доближатися
доборотися
добрання
добре
добрезний
добрести
добрехати
добрехатися
добречко
добривечір
добрий
добрина
добрити
добритися
добрі
добріненький
добрість
добріти
добрішати
добро
добробут
добровільний
добровільно
доброгласний
доброграй
доброграйка
добродбай
добродієчка
добродієчко
добродій
добродійка
добродійний
добродійство
добродіяти
доброкваска
добромовний
добросердий
добросердо
добрословне
добростливий
доброта
добротворець
добротливий
добротливість
добротливо
добротний
добротність
добротно
доброхітний
доброхіть
доброчинець
доброчинити
доброчинний
доброчинність
добряга
добряче
Горішня́к, -ка́, м. Сѣверный вѣтеръ. Браун. 6.
Гу́ком нар. Много. Дід бабу дрюком: йому меду гуком. Ном. № 13968. Гуком бараболі. Грин. ІІІ. 556. Тепер у мене гуком свиней. Г. Барв. 420.
Кам'янище, -ща, м. Каменоломня. Донск. обл.
Ли́стик, -ка, м. Ум. отъ лист.
На́пад, -ду, м. 1) Нападеніе, аттака. Два напади ляхи одбили. Стор. Опанували б ми були Крим за одним нападом. К. ЦН. 221. 2) Пароксизмъ. 3) Двома, трьома нападами. Въ два, три пріема; два, три раза. Третім нападом роблю. Ном. Трома нападами сіяли ліс. Звенигор. у. Двома нападами дощ ішов. Аж трьома нападами били його. і трьома нападами не озьмеш. Никакъ не возьмешь. Мнж. 169. 4) Тошнота, болѣзнь у скота отъ обжорства. Угор.
Оприни, -рин, ж. мн. Крыжовникъ. Вх. Лем. 444.
Порібрина, -ни, ж. = поребрина. Козел. у. Черк. у.
Сливина, -ни, ж. 1) Сливовое дерево. 2) Слива. Нема над рибу линину, мясо свинину, ягоду сливину. Ном. № 7523.
Трухлятина, -ни, ж. Гниль въ деревѣ. Покої були старі: в їх тхнуло трухлятиною. Левиц. Пов. 100.
Уорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. уоратися, -рюся, -решся, гл.у чужу землю. Запахивать, запахать чужую землю, пахая, прихватить чужой земли.
Нас спонсорують: