Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дмухати
дмухач
дмухнути
дмухонути
дмучка
дневник
днедавній
днесь
днешній
днина
днити
дниця
днище
дніпер
дніпровий
дніпрянщина
дністер
дністровий
дністрочок
дністрянщина
дніти
дно
днювання
днювати
до I
до II
доба
добавити
добавка
добавляти
добажатися
добазарувати
добазаруватися
добалакати
добалакатися
добасуватися
добачати
добенькетувати
добенькетуватися
доберегати
добивання
добивати
добиватися
добити
добиток
добих
добич
добичник
добиччаний
добігати
добігатися
добігти
добігтися
добіддя
добідній
добілити
добіляти
добілятися
добір
добірання
добірати
добіратися
добірний
доблагати
доближатися
доборотися
добрання
добре
добрезний
добрести
добрехати
добрехатися
добречко
добривечір
добрий
добрина
добрити
добритися
добрі
добріненький
добрість
добріти
добрішати
добро
добробут
добровільний
добровільно
доброгласний
доброграй
доброграйка
добродбай
добродієчка
добродієчко
добродій
добродійка
добродійний
добродійство
добродіяти
доброкваска
добромовний
добросердий
добросердо
добрословне
добростливий
доброта
добротворець
добротливий
добротливість
добротливо
добротний
добротність
добротно
доброхітний
доброхіть
доброчинець
доброчинити
доброчинний
доброчинність
добряга
добряче
Бездіяльний, -а, -е. Бездѣятельный. Башт. 159.
Бучавий, -а, -е. Ссохшійся. Які бучаві чоботи! щоб було другого дня вимазать дьогтем, після дощу. Канев. у.
Запива́йло, -ла, м. Пьяница. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Недорід, -ро́ду, м. 1) Неурожай. 2) Недоносокъ; выкидышъ. Зникне собі, мов той недорід, що йому не судилося й на світі жити. К. ХП. 128.
Об'явити, -ся. Cм. об'являти, -ся.
Овечина, -ни, ж. Овечье мясо. Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, — нічого того не їдять. Новомоск. у.
Описовий, -а, -е. Описательный. Желех.
Подушка, -ки, ж. 1) Подушка. Вона взяла та під ту подушку, що він спить, і підкинула змієвого зуба. Рудч. Ск. І. 129. 2) Коконъ муравья. Комашки, комашки, ховайте подушки, бо татаре йдуть. Ном. № 339. Ум. по́душечка. Грин. III. 273.
Спаш, -шу, м. Потрава, порча скотиной травы или хлѣба на поляхъ. Мкр. Г. 21. Займи скотину і візьми за спаш. Сим. 217. Горобці шкоду роблять, а синиця в спаш упаде. Ном. № 4071. Між листом повивертались боками довгі і круті білі гарбузи, неначе воли на спашу. Левиц. Пов. 227.
Стужка, -ки, ж. Ум. отъ стуга.
Нас спонсорують: