Гу́ркнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гуркати. 1) Стукнуть, грохнуть. Ганна гуркнула дверми, аж вікна задзвеніли. Cм. Грюкнути. 2) Крикнуть басомъ. Чого ти кричиш на мене? — гуркнув він басом.
Завдяча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Благодарить, приносить благодарность.
Звірря́, -ря́, с. соб. Звѣри. Звірря в ліс ховається.
Зглеві́ти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться слизистымъ. Сир зглевів. Cм. сня діти.
Кубрик, -ка, м. Боченокъ.
Полад, -ду, м. Ладъ, порядокъ. Ні ладу, ні поладу нема.
Скупощі, -щей и -щів, ж. мн. Скупость. У скупощах не кохайся.
Стравний, -а, -е. 1) Удобоваримый.
2) Съѣстной, съѣдобный.
Цубом нар. — стати. Окостенѣть (отъ холода). Руки цубом стануть на річці.
Чурування, -ня, с. Пребываніе чурою.