Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дмухати
дмухач
дмухнути
дмухонути
дмучка
дневник
днедавній
днесь
днешній
днина
днити
дниця
днище
дніпер
дніпровий
дніпрянщина
дністер
дністровий
дністрочок
дністрянщина
дніти
дно
днювання
днювати
до I
до II
доба
добавити
добавка
добавляти
добажатися
добазарувати
добазаруватися
добалакати
добалакатися
добасуватися
добачати
добенькетувати
добенькетуватися
доберегати
добивання
добивати
добиватися
добити
добиток
добих
добич
добичник
добиччаний
добігати
добігатися
добігти
добігтися
добіддя
добідній
добілити
добіляти
добілятися
добір
добірання
добірати
добіратися
добірний
доблагати
доближатися
доборотися
добрання
добре
добрезний
добрести
добрехати
добрехатися
добречко
добривечір
добрий
добрина
добрити
добритися
добрі
добріненький
добрість
добріти
добрішати
добро
добробут
добровільний
добровільно
доброгласний
доброграй
доброграйка
добродбай
добродієчка
добродієчко
добродій
добродійка
добродійний
добродійство
добродіяти
доброкваска
добромовний
добросердий
добросердо
добрословне
добростливий
доброта
добротворець
добротливий
добротливість
добротливо
добротний
добротність
добротно
доброхітний
доброхіть
доброчинець
доброчинити
доброчинний
доброчинність
добряга
добряче
Вистрелювати, -люю, -єш, сов. в. вистрелити, -лю, -лиш, гл. Выстрѣливать, выстрѣлить. Той стрілець вистрелив, убив вовка. Рудч. Ск. І. 72.
Дуймом подути. Быстро побѣжать. Вх. Зн. 16.
Закру́кати, -каю, -єш, гл. Закаркать. Закрукають кречети сизі. Стор. II. 143.
Заляга́ння, -ня, с. 1) Указываетъ дѣйствіе по значенію глагола залягати. 2) Засада. Залягання на гординця. К. ЦН. 170.
Катування, -ня, с. 1) Наказаніе черезъ палача. 2) Пытка. 3) Истязаніе, мученіе.
Манта́чка, -ки, ж. Родъ узкой лопаточки, намазанной смолою съ пескомъ и служащей для остренія косы. Мнж. 185.
Самочетвертий, -а, -е. Я и еще трое. Вх. Зн. 62.
Угнак, -ка, м. = угнавець. Вх. Зн. 73.
Урядник, -ка, м. Чиновникъ, должностное лицо. Шейк. Чуб. II. 71, 72.
Шильник, -ка, м. 1) Дѣлающій шила. Шильник берднику не товариш. Ном. № 1027. 2) шильники терти, ши́льники-мильники терти. Увиливать отъ работы. Не хоче робити, тільки шильники тре. Сквир. у. Шильники-мильники тре, а трава аж плаче. Ком. Пр. № 693.
Нас спонсорують: