Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дмухати
дмухач
дмухнути
дмухонути
дмучка
дневник
днедавній
днесь
днешній
днина
днити
дниця
днище
дніпер
дніпровий
дніпрянщина
дністер
дністровий
дністрочок
дністрянщина
дніти
дно
днювання
днювати
до I
до II
доба
добавити
добавка
добавляти
добажатися
добазарувати
добазаруватися
добалакати
добалакатися
добасуватися
добачати
добенькетувати
добенькетуватися
доберегати
добивання
добивати
добиватися
добити
добиток
добих
добич
добичник
добиччаний
добігати
добігатися
добігти
добігтися
добіддя
добідній
добілити
добіляти
добілятися
добір
добірання
добірати
добіратися
добірний
доблагати
доближатися
доборотися
добрання
добре
добрезний
добрести
добрехати
добрехатися
добречко
добривечір
добрий
добрина
добрити
добритися
добрі
добріненький
добрість
добріти
добрішати
добро
добробут
добровільний
добровільно
доброгласний
доброграй
доброграйка
добродбай
добродієчка
добродієчко
добродій
добродійка
добродійний
добродійство
добродіяти
доброкваска
добромовний
добросердий
добросердо
добрословне
добростливий
доброта
добротворець
добротливий
добротливість
добротливо
добротний
добротність
добротно
доброхітний
доброхіть
доброчинець
доброчинити
доброчинний
доброчинність
добряга
добряче
Деся́тка, -ки, ж. 1) Десятка въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. 2) Полотно въ десять пасмъ. Чуб. VII. 408. 3) Талька пряжи для сѣтей въ 10 пасмъ. Вас. 187. 4) При счетѣ денегъ: а) 10 копѣекъ. О. 1862. II. 42. б) 10 рублей (преимущ. въ одной ассигнаціи или монетѣ). Пійди да зароби десятку, дак і будемо держати, буде защо й поховати Г. Барв. 508. 5) Кучка въ десять сноповъ. Рк. Левиц.
Дряпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Царапнуть.
Дупло́, -ла, с. Дупло. Чуб. II. 72. Тю! з дупла того дуба сич вилетів. Ном. № 13067. Заснула Вкраїна, бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, в калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668.
Здима́ти II, -ма́ю, -єш, гл. = здувати.
Золотогривий, -а, -е. Имѣющій золотую или золотистаго цвѣта гриву. Сів на золотогривого коня... і приїхав до царя. Рудч. Ск. І. 109.
Купека, -ки, ж. Раст. Convallaria maialis L. ЗЮЗО. І. 119.
Ненька, -ки, ж. Ум. отъ не́ня.
Переїхати Cм. переїздити.
Правити, -влю, -виш, гл. 1) Говорить, твердить, настойчиво повторять, настаивать. Я йому кажу одно, а він своє править. Радом. у. Там що йому не толкуй, а він своє править. Лебед. у. 2) Требовать, взыскивать. Правити долі. Ніхто не прийде править проценту. Рудч. Ск. II. 26. Півник уп'ять пішов править жорна: кукуріку! оддай, пане, жорна! Рудч. Ск. І. 38. 3) Спрашивать извѣстную цѣну, запрашивать. А вона тільки й правила штирі злотих за нього. Умань. править, як за батька. — такъ дорого. 4) Служить (церковную службу). Шевч. 234. Молебні день-у-день Спасителеві править. 5) — за що. Служить чѣмъ. 7) Выправлять. Буде він знати, де козам роги правлють. Богодух. у. 6) Управлять. Гляди, щоб добре народом правив. Рудч. Ск. II. 163. Владично правиш ти народом. К. Псал. 204. 8) Дѣлать. Будеме правити із Мар'ї невісту. Гол. IV. правити гніздо. Дѣлать гнѣздо. Вх. Уг. 262.
Примазувати, -зую, -єш, сов. в. примазати, -мажу, -жеш. 1) Примазывать, примазать чѣмъ. Моргав сонними очима, що злипались... неначе трюком примазані. Левиц. І. 235. 2) Поправлять, подновлять глиняную обмазку печи, стѣнъ.
Нас спонсорують: