Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дмухати
дмухач
дмухнути
дмухонути
дмучка
дневник
днедавній
днесь
днешній
днина
днити
дниця
днище
дніпер
дніпровий
дніпрянщина
дністер
дністровий
дністрочок
дністрянщина
дніти
дно
днювання
днювати
до I
до II
доба
добавити
добавка
добавляти
добажатися
добазарувати
добазаруватися
добалакати
добалакатися
добасуватися
добачати
добенькетувати
добенькетуватися
доберегати
добивання
добивати
добиватися
добити
добиток
добих
добич
добичник
добиччаний
добігати
добігатися
добігти
добігтися
добіддя
добідній
добілити
добіляти
добілятися
добір
добірання
добірати
добіратися
добірний
доблагати
доближатися
доборотися
добрання
добре
добрезний
добрести
добрехати
добрехатися
добречко
добривечір
добрий
добрина
добрити
добритися
добрі
добріненький
добрість
добріти
добрішати
добро
добробут
добровільний
добровільно
доброгласний
доброграй
доброграйка
добродбай
добродієчка
добродієчко
добродій
добродійка
добродійний
добродійство
добродіяти
доброкваска
добромовний
добросердий
добросердо
добрословне
добростливий
доброта
добротворець
добротливий
добротливість
добротливо
добротний
добротність
добротно
доброхітний
доброхіть
доброчинець
доброчинити
доброчинний
доброчинність
добряга
добряче
Гаптарь, -ря, м. Золотошвей.
Голівка, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Да-ба! меж. = Та ба!
Зако́їти, -ко́ю, -їш, гл. Начать дѣлать дурное. Спусти їм, то таке закоють, і власть твою собі присвоить. Котл. Ен. V. 37.
Напа́сти II, -ся. Cм. напасати, -ся.
Розгортати, -та́ю, -єш, сов. в. розгорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Разворачивать, разворотить. Взяла плаття й розгорнула. Чуб. V. 739. 2) Раскрывать, раскрыть (книгу). Ольга розгорнула книжку і почала читати. Левиц. Пов. 266. Розгорнемо другу книжечку. К. (О. 1862. III. 49). 3) Открывать, открыть (душу). Яким розгорнув перед нею всю свою душу. Левиц. І. 304. 4) Разгребать, разгресть. Розгорни сміття і пошукай, може там гроші. 5)ус. Расправлять, расправить усы такъ, чтобы обнажились губы. Сим. 4, 5.
Скарбний, -а, -е. = скарбовий.
Усильніти, -нію, -єш, гл. Усилиться.
Хутро, -ра, м. Мѣхъ. Багацько у його добра, отласу, хутра і срібла. Греб. 317.
Чистий, -а, -е. 1) Чистый, незагрязненный, прозрачный. Ой гляну я в чисту воду да на свою вроду. Н. п. 2) Незаросшій сорными травами. Таке просо чисте та велике. Рудч. Ск. 3) Чистый, гладкій. Бог дасть долю і в чистім полю. Посл. 4) — четвер. Четвергъ страстной недѣли великаго поста. ХС. І. 75. Маркев. 4. Ум. чистенький, чистесенький. Рудч. Ск. І. 10. чистюнький. Фр. (Желех.).
Нас спонсорують: