Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дмухати
дмухач
дмухнути
дмухонути
дмучка
дневник
днедавній
днесь
днешній
днина
днити
дниця
днище
дніпер
дніпровий
дніпрянщина
дністер
дністровий
дністрочок
дністрянщина
дніти
дно
днювання
днювати
до I
до II
доба
добавити
добавка
добавляти
добажатися
добазарувати
добазаруватися
добалакати
добалакатися
добасуватися
добачати
добенькетувати
добенькетуватися
доберегати
добивання
добивати
добиватися
добити
добиток
добих
добич
добичник
добиччаний
добігати
добігатися
добігти
добігтися
добіддя
добідній
добілити
добіляти
добілятися
добір
добірання
добірати
добіратися
добірний
доблагати
доближатися
доборотися
добрання
добре
добрезний
добрести
добрехати
добрехатися
добречко
добривечір
добрий
добрина
добрити
добритися
добрі
добріненький
добрість
добріти
добрішати
добро
добробут
добровільний
добровільно
доброгласний
доброграй
доброграйка
добродбай
добродієчка
добродієчко
добродій
добродійка
добродійний
добродійство
добродіяти
доброкваска
добромовний
добросердий
добросердо
добрословне
добростливий
доброта
добротворець
добротливий
добротливість
добротливо
добротний
добротність
добротно
доброхітний
доброхіть
доброчинець
доброчинити
доброчинний
доброчинність
добряга
добряче
Гостюва́ння, -ня, с. Пребываніе въ гостяхъ. К. ЧР. 395.
Жорства́, -ви, ж. Гравій. Скрізь доріжки жорствою висипано. Черк. у.
Заба́вити, -ся. Cм. забавляти, -ся.
Зали́гувати, -гую, -єш, сов. в. залига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Надѣть веревку (налигач) на рога вола. Сірі воли залигає. Чуб. V. 1034. 2) Переносно: схватить, лишить свободы. Мене залигали того ж дня і держали під арештом і до сьогодні. Новомоск. у.
Маха́ти, -ха́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] махну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Махать, махнуть. Він ішов позад їх до клуні, тихо махаючи батогом. Левиц. І. Ой як зійшов серед моря та й став потопати, червоною хустиною на берег махати. Н. п. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. Ном. № 177. Летить орел через море, крилечками маше. Мет. 64. Мечем махнув. 2) Быстро бѣжать, побѣжать, ѣхать, поѣхать, плыть, поплыть, мчаться, помчаться, отправиться. Треба кобилу запрягати та на село махати. Драг. Махай додому, бравий мій козаче! К. МБ. X. 16. А тоді за греблю оп'ять човнами махають. О. 1861. XI. 8. А як же пан Шрам махне за Дніпро? К. ЧР. Про диво сеє як почули, то люде зараз в степ махнули. Греб. 372. І в ростич хто куди махнули. Котл. Ен. III. 59. За море махнули. Грин. III. 601.
Опасати, -ся. Cм. опасувати, -ся.
Перекидати II, -да́ю, -єш, сов. в. перекинути, -ну, -неш, гл. 1) Перебрасывать, перебросить, перекидывать, перекинуть. Нехай би бив, а то й через тин хотів перекинуть. Ном. Ні сплисти, ні збрести, ні очима перекинути. Чуб. V. 549. Перекинь його (перстінь) з однії руки на другу. Чуб. II. 54. 2) Опрокидывать, опрокинуть. Глечик перекинула. 3) Перестраивать, перестроить. Через рік батьківську хату перекинули. Мир. ХРВ. 167. 4) Превращать, превратить, оборотить во что. Опинившись на тім боці, вп'ять він і сам перекинувся, і жінку перекинув, зробилися людьми. О. 1862. IX. 106. 5) Давать, дать что либо. Я тобі за те що небудь перекину. О. 1862. І. 39.
Порозставляти, -ля́ю, -єш, гл. Разставить (во множествѣ). А отаман пішов за ними да й порозставляв кругом Жаботина козаків. ЗОЮР. І. 282.
Потелепатися, -паюся, -єшся, гл. Потащиться. Вовчиско... потелепав сі в ліс. Гн. І. 131. Уже кудись потелепалась швендя.
Стромота, -ти, ж. = соромота. Танець не робота: хто не вміє, то стромота. Ном. № 12476.
Нас спонсорують: