Вертати, -та́ю, -єш, сов. в. верну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Возвращать, возвратить, вернуть. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Верни моє, візьми своє. Верни, верни, милий Боже, моє дівування.
2) Возвратиться. Я ждатиму, доки вони не вернуть з міста.
3) Поворачивать, заворачивать. Туди мою головоньку що вечора верне. Гей, верни, Касяне, круто. Куди не верни, наткнешся на тин.
4) Выворачивать, выворотить, воротить, съ силой двигаться впередъ. Де ся взялася да із моря синя хвиля: верне да верне всяку рибу ізо дна. Правда зі дна моря верне. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем. Як узяв скот вернути із того яйця: верне та й верне.
5) Сваливать, свалить, сбрасывать, сбросить. Пшенишне, гречишне — верни вмісто.
Відписати Cм. відписувати.
Догріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. догребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. Догребаться, догресться.
Звадли́вий, -а, -е. Вздорливий, сварливый, бранчивый.
Здержувати, -жую, -єш, сов. в. здержа́ти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Удерживать, удержать, сдерживать, сдержать. Та до такого доліз, що й дерево не здержало. Не міг здержати сліз. . А я його все здержую, як стане зриватися до жидівки. 2) Выдерживать, выдержать. Не дійдеш ти до пекла, не здержиш того пекельного вогню.
Мудзу́ля, -лі, ж. Большая мозоль, шишка, наростъ.
Полаторжитися, -жуся, -жишся, гл. Помириться. Як би вони полаторжилися, се б то поладились, то й жили б у місті.
Розбризкати, -ся. Cм. розбризкувати, -ся.
Стрючок, -чка, м. = стручок. Иногда словомъ стрючок обозначаютъ лишь красный стручковый перець: З стрючком горілку продавала.
Умазати, -ся. Cм. умазувати, -ся.