Гони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) = Гнатися 1 и 2. Шось за парень за волом гонився. 2) — з ким. Гнать что. Паші нема, — уже він гонився з телятами на городи. 3) Имѣть случку. 4) — з ро́зумом. Размышлять, раздумывать. Він ся з розумом гонит що́ робити.
Димі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Дымить, испускать дымъ.
Заво́рситися, -ршуся, -сишся, гл. Нахмуриться. заворсилося на дворі. Небо въ тучахъ.
Напої́ти Cм. напувати.
Первопідстава, -ви, ж. Первое основаніе, базисъ.
Підмощатися, -щаюся, -єшся, гл. = підмощуватися. В се врем'я Юпітер підпивши, з нудьги до жінки підмощавсь.
Припрохувати, -хую, -єш, сов. в. припроха́ти, -хаю, -єш, гл. = припрошувати, припросити. Та виходьте, не бійтесь!... припрохував їх Сухобрус.
Спаритися, -рюся, -ришся, гл. Обжечься, обвариться. Спарився, як на окропі. 386.
Труждатися, -даюся, -єшся, гл. Стараться, усердствовать. Знать ти добре там труждався. Щирим серцем без лукавства перед Богом я труждався.
Цятка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. Крапинка, пятнышко, точка. Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. 2) Капля, капелька. 3) Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Ум. ця́точка.