Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурень

Ду́рень, -рня, м. 1) Дуракъ. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Ном. № 6155. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Чуб. V. 1114. Хто скаже: «дурню», на того буде огонь пекельний. Єв. Мт. V. 22. уманьський ду́рень. Человѣкъ ссбѣ на умѣ. Уманьський дурень: з чужого воза бере та на свій кладе. Посл. з ду́рнем зчепи́тись, — ду́рнем зроби́тись. Съ дуракомъ свяжись, — самъ дуракомъ будешь. Ном. № 6170. 2) Дурачки, родъ игры въ карты; разновидности: про́стий ду́рень, неві́рний, підкидни́й. КС. 1887. VI. 465.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРЕНЬ"
Дудло́, -ла, с. = дупло. Вх. Лем. 412.
Замі́с, -су, м. Количество взятой муки, глины и т. п. для замѣшиванья. Дає жінці борошно на заміс. Мнж. 132.
Коротконогий, -а, -е. Съ короткими ногами. Желех.
Молодцюва́ти, -цюю, -єш, гл. Молодечествовать.
На́дбанок, -нку, м. Все благопріобрѣтенное, нажитое.
Небій, -бо́я, м. Безстрашный. І небоя вовки їдять. Чуб. І. 270.
Обридальний, -а, -е. = обридливий 1. Мнж. 187.
Позабірати, -ра́ю, -єш, гл. Забрать (многое). Усе позабірала, а синій камінець, що батько звелів купити, я й не взяла в Василя. Кв. В слободі позабірають усе. ЗОЮР. І. 110.
Розмахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ розмахуватися. Размахнуться.
Третий, -а, -е. числ. = третій. Трета упала поконець серденька. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.