Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуплинавий

Дуплина́вий, дуплина́стий, дуплина́тий, -а, -е. Дуплистый. О. 1862. XI. 71. Грин. II. 310. Великий дуб, та дуплинатий, порохнею напхатий. Ном. № 6342. Чому дуба не рубати, бо дуб дуплинатий. Чуб. V. 901. Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого. МВ. І. 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУПЛИНАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУПЛИНАВИЙ"
Бавовняний, -а, -е.  = Бавняний.
Доко́вувати, -вую, -єш, сов. в. докува́ти, -ку́ю, є́ш, гл. 1) Доковывать, доковать. 2) Оканчивать, окончить кукованье (о кукушкѣ).
Забала́кувати, -кую, -єш, с. в. забала́кати, -каю, -єш, гл. Заговаривать, заговорить. Зараз підсіла до чоловіка та й ну Сюю забалакувати. Мнж. 96. Забалакує до його так люб'язненько.
Напряда́ти I, -да́ю, -єш, сов. в. напря́сти, -ряду́, -де́ш, гл. Выпрядывать, выпрясти. По два починки напрядаю. Чуб. V. 916.
Насажа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = насаджати.
Плескана, -ної, ж. Родъ кушанья: куски гречишной лемішки, обсыпанные истолченнымъ коноплянымъ сѣменемъ и изжаренные. Маркев. 159.  
Риляч, -ча, м. Животное съ рыломъ, кабанъ. Рудч. Ск. І. 22.
Спахувати, -хую, -єш, сов. в. спахнути, -хну, -неш, гл. 1) Вспыхивать, вспыхнуть. Іскра до покутя спахнула (гості будуть). Ном. № 11797. 2) Вспыхивать, вспыхнуть (о румянцѣ), густо покраснѣть. Рум'янець густий спахував на личку. МВ. ІІ. 94.
Утопленик, -ка, м. Утопленникъ. Ховаючи втопленика, поливають його водою — щоб дощ був. Ном. № 290.
Шпарка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУПЛИНАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.