Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дур

Дур, -ру, м. 1) Глупость. З великого рузуму у дур заходить. Ном. № 6359. Панський дур. О. 1861. XI. 109. 2) Одуреніе. До дуру всі тоді пили. Котл. Ен. Дур напав від хмелю. Мкр. Н. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУР"
Білюга, -ги, ж. = оклій, Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18. Cм. білиця 5.
Дої́ння, -ня, с. Доеніе. Зміев. у.
Доко́нче нар. = доконечне. Дещо. 99. Доконче привезу (книжок). Левиц. Пов. 209.
Засто́ювати, -то́юю, -єш, сов. в. засто́яти, -стою́, ї́ш, гл.че́ргу. Стоять, ожидая очереди. Паничі мусили застоювати коло неї чергу навіть на польку. Левиц. Пов. 40.
Кирпич, -чу, м. Плиты навозу для топки въ печахъ. Харьк. г. Екат. г.
Одукований, -а, -е. Обученный, воспитанный. Та й що та панночка одукована робитиме в моїй мужицькій хаті. Шевч. (О. 1862. VI. 9).
Опух, -ху, м. Опухоль. Драг. 29. Г. Барв. 222. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530. Нехай вона вийме жало, рану залиже, опух потушить. Чуб. І. 122.
Переміль, -лі, ж. Мель.
Пересіл, со́лу, м. Пересолъ. Недосіл на столі, пересіл на голові. Ном. № 12381.
Хвошка, -ки, ж. Шкура дохлой овцы или козы. Херс. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.