Баришівне, -ного, с. Плата за факторство, маклерство.
Вибуркнути, -ну, -неш, гл. Пробормотать.
Вороньок, -нька, м. = воронець 1. Пускається навздогін своїм баским бистроногим вороньком.
Ді́цтво, -ва, с. = Дитинство.
Козиний, -а, -е. Козиный. Козиний кожух, а вербові дрова, то й смерть готова.
Молоди́к, -ка, м. 1) Молодой неженатый человѣкъ. Веселий, ручий молодик. Чи не лучче було молодиком жити? 2) Молодой мѣсяцъ, первая четверть луны, новолуніе. на молодику. Въ новолуніе. Треба на молодику вийти на двір і говорить до місяця тричи.
Натрутити Cм. натручувати.
Підсушити Cм. підсушувати.
Репиця, -ці, ж. Основаніе хвоста позвоночныхъ животныхъ. «На тобі, хортище-собачище, хвоста, да не кусай по жовтому, а кусай по білому». А хорт як укусив, так при самій репиці одкусив.
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Бог старий господарь. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Упадемо матері старенькій крижем до ніг.
