Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

делі
делієнька
делікатний
делікатність
делікатно
делія
деменний
демено
деменути
демки
демнати
демократ
демократній
демон
демонський
денде
дендера
де-небудь
де-не-де
денежка
денечко
денний
денник
денниця
денно
денце
денцівка
день
депутат
дер!
дерба
дербання
дербати
дербина
дербовий
дербувати
дерво
дерга
дергавка
дергальна щітка
дергання
дергар
дергати
дергівка
дергонути
дер-дер
деревач
деревеніти
деревенька
деревина
деревиченько
деревище
деревій
деревійний
деревінь
деревля
деревляний
деревлянка
деревник
деревня
дерево
деревоклюй
деревце
дерев'яка
дерев'яний
дерев'яник
дерев'яниця
дерев'яніти
дерев'янка
дерев'ячка
дерев'яччя
дереґуватий
дереза
дерезина
дерезка
дерезовий
дерезонька
дерен
дерен 2
деренівка
деренка
деренчання
деренчати
деренчливий
деренькотати
дереняк
дерес
дересень
дересина
дересовий
дереча
дереш
дерешуватий
держава
державець
державник
державо
державський
держак
держално
держало
держання
держанце
держати
держатися
держачка
держачок
держиво
держівно
держкий
дерзкий
дерилюд
деринник
дерихвіст
дерізний
дерій
деріння
деркач
деркача
деркачик
Безладно нар. Безпорядочно, въ безпорядкѣ.
Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Рудч. Ск. І. 206. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Ном. № 10684. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. Н. п. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. МВ. І. 64. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Н. п. Ум. бурлаченько. Чуб. V. 639, бурлачок. КС. 1882. XI. 231.
М'я́ло и мня́ло, -ла, с. 1) Деревянный песть. Як ухвачу м'яло, виб'ю тобі зуби. Чуб. V. 696. 2) Мямля.  
Побаришувати, -шую, -єш, гл. Побарышничать, взять прибыль при продажѣ. От побаришував: ні стовпа, ні борошна (бариша?). Ном. № 10575.
Подвоїти, -двою, -їш, гл. Удвоить.
Посмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Пососать. Шарпнули муцика, із'їли і посмоктали кісточки. Котл. Ен. IV. 44. Полежу да посмокчу люльки. О. 1861. XI. 68.
Посоромитися, -млюся, -мишся, гл. Постыдиться. Глянь на Бога та посоромся людей. Ном. № 2950.
Предміщанин, -на, м. Житель предмѣстья. АД. І. 15. Вийшли до його усі міщане, усі міщане, всі предміщане. Н. п.
Торочини, -чин, ж. Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что дѣвушки пришиваютъ торочки́ до рушникі́в. Шейк.
Уживок, -вку, м. = ужиток. Із нашого женихання ні слави, ні вживку. Мет. 86.
Нас спонсорують: