Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

делі
делієнька
делікатний
делікатність
делікатно
делія
деменний
демено
деменути
демки
демнати
демократ
демократній
демон
демонський
денде
дендера
де-небудь
де-не-де
денежка
денечко
денний
денник
денниця
денно
денце
денцівка
день
депутат
дер!
дерба
дербання
дербати
дербина
дербовий
дербувати
дерво
дерга
дергавка
дергальна щітка
дергання
дергар
дергати
дергівка
дергонути
дер-дер
деревач
деревеніти
деревенька
деревина
деревиченько
деревище
деревій
деревійний
деревінь
деревля
деревляний
деревлянка
деревник
деревня
дерево
деревоклюй
деревце
дерев'яка
дерев'яний
дерев'яник
дерев'яниця
дерев'яніти
дерев'янка
дерев'ячка
дерев'яччя
дереґуватий
дереза
дерезина
дерезка
дерезовий
дерезонька
дерен
дерен 2
деренівка
деренка
деренчання
деренчати
деренчливий
деренькотати
дереняк
дерес
дересень
дересина
дересовий
дереча
дереш
дерешуватий
держава
державець
державник
державо
державський
держак
держално
держало
держання
держанце
держати
держатися
держачка
держачок
держиво
держівно
держкий
дерзкий
дерилюд
деринник
дерихвіст
дерізний
дерій
деріння
деркач
деркача
деркачик
Глядіти, -жу, -диш, гл. 1) Глядѣть, смотрѣть. Гляди ж, півнику, як прийде лисичка — не одкликайся. Рудч. Ск. II. 4. — в голові. Искать насѣкомыхъ въ головѣ. Та свекорку годи: в головці гляди. Грин. ІІІ. 551. 2) Искать, щупать ища, пробовать, узнавать. Молода сховалася і дружба виходит на двір і глядит молодої, а не може сам найти. Грин. ІІІ. 507. Нам уже докучило їсти пшеничний хліб, ідім глядіть житнього. Чуб. II. 336. Вгородив свердло в землю, а.... щось за бороду лап. Перемовчав мій батько, тілько боїться тим свердлом більш глядіти (скарба). Драг. 87. Глядят короваю, чи спікся. Грин. ІІІ. 502. 3) Слѣдить, обращать вниманіе. Коли кінь не глядить дороги, то гляди ти! Чом не глядиш? Лохв. у. Гляди себе, то й буде з тебе. Ном. № 9586. 4) Беречь, присматривать. Я її розуму навчала і добра її гляділа. МВ. 5) Соблюдать. Та ти б не глядів празника та поїхав би у поле орати. Рудч. Ск. І. 165. Треба глядіти п'ятниці і середи. О. 1862. IV. 91.
Наво́дити, -джу, -диш, сов. в. наве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Наводить, навесть. 2) Направлять, направить. Учительку розумну матимеш, — наведе на добро. Св. Л. 83. Молоді хазяї, думає, чому й на пуття не навести. Св. Л. 244. 3) О животныхъ: родить, народить. Собака навела цуценят. 4) Много наваривать, наварить. Щоб невеликий був горщик: нащо його наводити у такому великому, — хиба вони поїдять? 5)оком (на кого, на що). Взглядывать, взглянуть (на кого, что). Як тільки оком наведу, то і вгадаю, де співака. Греб. 389. 6) наводити личко. Cм. личко.
Найду́шка, -ки, ж. Найденышъ женскаго пола. Желех.
Отам нар. = оттам. А батько де? — Отам і там. ЗОЮР. І. 250.
Погрібати, -баю, -єш, сов. в. погребти́, -бу́, -бе́ш, гл. 1) Погребать, совершить погребеніе, хоронить, похоронить. Ой заплачуть, погребуть. Чуб. V. 461. 2) Только сов. в. Сгресть, окончить сгребать. Ой покошено, погребено. Грин. III. 85.
Прибавити, -ся. Cм. прибавляти, -ся.
Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе. Павлогр. у.
Росплітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. росплести́ся, -туся, -те́шся, гл. 1) Расплетаться, расплестись. Грин. III. 103. 2) Расплетать, расплести себѣ волосы.  
Узьмінь Самое глубокое мѣсто въ рѣкѣ съ быстрымъ теченіемъ, не замерзающимъ зимой. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Укріп, укропу, м. = окріп. Чи бачив хто з чорта м'ясо? Чорта в укріп, а чорт утік. Ном. № 2634. 2) Раст. укропъ, Anethum graveolens. Анн. 35. Не росиш, укропе, не рости, укропе, та вище, городу, та вище городу. Н. п. Ум. укріпець.  
Нас спонсорують: