Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

делі
делієнька
делікатний
делікатність
делікатно
делія
деменний
демено
деменути
демки
демнати
демократ
демократній
демон
демонський
денде
дендера
де-небудь
де-не-де
денежка
денечко
денний
денник
денниця
денно
денце
денцівка
день
депутат
дер!
дерба
дербання
дербати
дербина
дербовий
дербувати
дерво
дерга
дергавка
дергальна щітка
дергання
дергар
дергати
дергівка
дергонути
дер-дер
деревач
деревеніти
деревенька
деревина
деревиченько
деревище
деревій
деревійний
деревінь
деревля
деревляний
деревлянка
деревник
деревня
дерево
деревоклюй
деревце
дерев'яка
дерев'яний
дерев'яник
дерев'яниця
дерев'яніти
дерев'янка
дерев'ячка
дерев'яччя
дереґуватий
дереза
дерезина
дерезка
дерезовий
дерезонька
дерен
дерен 2
деренівка
деренка
деренчання
деренчати
деренчливий
деренькотати
дереняк
дерес
дересень
дересина
дересовий
дереча
дереш
дерешуватий
держава
державець
державник
державо
державський
держак
держално
держало
держання
держанце
держати
держатися
держачка
держачок
держиво
держівно
держкий
дерзкий
дерилюд
деринник
дерихвіст
дерізний
дерій
деріння
деркач
деркача
деркачик
Брехунчик, -ка, м. Ум. отъ брехун.
Дова́дно нар. Досадно, тошно. Як усе недоладно, то й жити довадно. Зміев. у.
Дорожині́й нар. Ближе дорогой, болѣе по дорогѣ, съ руки. Я живу по цей бік села, так мені й дорожиній, як би й пайка по цей бік випала. Черниг. г.
Квилля, -ля, с. 1) Стонъ, стенаніе, плачъ (о людяхъ). 2) Вой вѣтра.
Куркати, -рчу, -чиш, гл. Урчать. У череві курчит. Вх. Уг. 248.
Куцюруб, -ба, м. 1) Изогнутый палець вслѣдствіе уродства. 2) Названіе танца. Після сіх другі стругали «гусаря», «ой ненько», «материнки», «куцюруба». Мкр. Н. 30.
Мотили́ця, -ці, ж. 1) Болѣзнь: овечій вертежъ. Cм. метелиця. 2) Вощинная моль. Та й сього року мотилиці багато: котрий ні відкриєш вулій, в кожнім найдеш. Уман. у.
Півпанство, -ва, с. Полуцарство. Дам тому півцарства, півпанства. Рудч. Ск. II. 29. Нема Христа у крулевстві і в півпанстві жадному. Чуб. III. 378.
Повпихати, -ха́ю, -єш, гл. Втолкнуть, впихнуть (многихъ). Повпихала обох швидче в хату та й двері причинила. Харьк.
Троячка, -ки, ж. Кредитный билетъ въ З рубля. Екатер. у. Пришліть мені хоч троячку. Г. Барв. 499.
Нас спонсорують: