Грома́дка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Долупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Окончить отковыриваніе, отдѣленіе слоевъ или отламываніе чего.
Здохля́к, -ка́, м. и здохля́ка, -ки, об. 1) Издохшее животное. 2) Болѣзненный, едва живущій.
Кусати, -са́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] куснути, -ну́, -не́ш, гл. Кусать, грызть. Інший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Козаки, прислухаючись, тільки уси кусають. Оріх кусає. кусі його! Восклицаніе, натравливающее собакъ.
Озірка, -ки, ж. = озерниця.
Плова, -ви, ж. Ливень съ бурей. Ударить плова з громами. Сівбину виб'є град, або зіб'є плова. Не боїться мокрий плови.
Собір, -бору, м. Соборъ, собраніе. Діва Марія сина родила, сина родила, собір збірала.
Спит, -ту, м.
1) = спиток. Зірвали в чужому саду кілька ягід на спит.
2) Разспросы. Взяти кого на спит.
Стрихіль, -ля, м. У кожевниковъ инструментъ для растягиванія кожи. Cм. стріхіль, стрихулець.
Судець, -дця, м. Судья. Стали судці судити. Бог дасть судця, а чорт розсуди я.