Відпроваджувати, -джую, -єш, сов. в. відпровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить, отсылать, отослать, отвести; спроваживать, спровадить, прогнать. Завтра відпровадить у Прилущину двісті жолнірів, щоб вони спалили Ржавець. 2) Проводить, провести. Нам пошли, Боже, вік і здоров'я, щоб цей празник одпровадить, нового году діждать легенько.
Гаркун, -на, м.
1) Ворчунъ.
2) = гаркуша.
Задвірко́вий, -а, -е. Выходящій на дворъ позади дома. Дочка на задвіркові двері рип!
Нужа, -жі, ж. соб.
1) Вши. Коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє. Убрання, постоли порвались і нужі повна очкурня.
2) Мухи. Тут, біля загонів, нужа б'є скотину дуже. Воли... ішли нехутко по дорозі да знай хвостами нужу проганяли.
Озвіз, -во́зу, м. = узвіз.
Пороспускатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспуститися, но во множествѣ.
Припиначка, -ки, ж. Веревка, которою привязываютъ скотъ для пастьбы.
Рябий, -а, -е. Пестрый. Рябії курчата.
2) Рябый, покрытый оспинами, рыжими пятнами. А я ряба родилася, чорнявому судилася. Ум. рябенький, рябесенький. Ти, голубе сивесенький, ти на крильця рябесенький.
Спорзнитися, -нюся, -нишся, гл. Оскоромиться.
Шпарочка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.