Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духвати
духівниця
духівня
духнути
духовенство
духовий
духовик
духовина
духовитий
духовний
духовниця
духопел
духопелити
духота
дуча
дучай
дучайка
дучейка
дучечка
дучійка
дучка
дучковий
душа
душарка
душевний
душенина
душенька
душенятко
душистяй
душити
душитися
душиця
душівка
душіти
душка
душкувати
душман
душний
душно
душогуб
душогубець
душогубка
душогубний
душогубник
душогубниця
душогубство
душок
душохват
дуявиця
дхнути
дхнутися
дьогнути
дьоготь
дьогтьовий
дьогтяр
дьокул
дьор
дьорка
дьюндзя
дюдінька
дюдя
дюк
дюрка
дя
дябель
дявіл
дяволяка
дягель
дяглиця
дядечко
дядик
дядин
дядина
дядини
дядинин
дядинка
дядьків
дядько
дядьо
дядьчин
дядюсь
дядюшка
дядя
дяк
дяка
дяків
дяківна
дяківнин
дяківня
дяківство
дяківський
дякон
дяконенків
дяконенківна
дяконенко
дяконенченко
дяконенчиха
дякониха
дяконишин
дяконів
дяконівна
дяконівнин
дяконувати
дяконча
дякування
дякування 2
дякувати
дякувати 2
дятел
дятини
дятлина
дятлів
дятловина
дяченків
дяченківна
дяченко
дяченько
дяченя
дяченятин
дячити
Зовзиля, зовзуля, -лі, ж. = зозуля. Прилетіла зовзиля кувати. Зовзуля рабая раненько встала. Зенькевичъ.
Лі́женько, ліжечко, -ка, с. Ум. отъ ліжко.
Льо́ник, -ка, м. Осевая чека, засовка. Чуб. VI. 112.
Пинхва, -ви, ж. Грубая шалость: сворачиваютъ бумажную трубку, вкладываютъ туда кусочекъ ваты, зажигаютъ и вдуваютъ этой трубкой дымъ въ носъ спящаго. пинхви дати. Озадачить, сконфузить. Задав пинхви. Ном. № 4179. Не раз і самому писарю давали такої пинхви, що насилу прочхавсь. Кв. Cм. тимфа.
Погодка, -ки, ж. = погодник. Харьк. г. Мнж. 189.
Псярня, -ні, ж. = псюрня. От доведеться піти світ за очі через ту псярню. Рудч. Ск. І. 122.
Спільно нар. Совмѣстно, общими силами.
Тільки нар. = тілько.
Хвасувати, -сую, -єш, гл. 1) Прилаживать, пригонять. 2) Фальшить, идти неправильно. Колесо хвасує.  
Хурта, -ти, ж. = хуртовина 1. Пустіть, добродію ласкавий, у хату заночувати. Хурта така, що крий Мати Божа. О. 1862. IV. 88.
Нас спонсорують: