Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духвати
духівниця
духівня
духнути
духовенство
духовий
духовик
духовина
духовитий
духовний
духовниця
духопел
духопелити
духота
дуча
дучай
дучайка
дучейка
дучечка
дучійка
дучка
дучковий
душа
душарка
душевний
душенина
душенька
душенятко
душистяй
душити
душитися
душиця
душівка
душіти
душка
душкувати
душман
душний
душно
душогуб
душогубець
душогубка
душогубний
душогубник
душогубниця
душогубство
душок
душохват
дуявиця
дхнути
дхнутися
дьогнути
дьоготь
дьогтьовий
дьогтяр
дьокул
дьор
дьорка
дьюндзя
дюдінька
дюдя
дюк
дюрка
дя
дябель
дявіл
дяволяка
дягель
дяглиця
дядечко
дядик
дядин
дядина
дядини
дядинин
дядинка
дядьків
дядько
дядьо
дядьчин
дядюсь
дядюшка
дядя
дяк
дяка
дяків
дяківна
дяківнин
дяківня
дяківство
дяківський
дякон
дяконенків
дяконенківна
дяконенко
дяконенченко
дяконенчиха
дякониха
дяконишин
дяконів
дяконівна
дяконівнин
дяконувати
дяконча
дякування
дякування 2
дякувати
дякувати 2
дятел
дятини
дятлина
дятлів
дятловина
дяченків
дяченківна
дяченко
дяченько
дяченя
дяченятин
дячити
Дри́мба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Танцовать, подплясывать. Найду собі цимбали, щоб ніженьки дримбали. Чуб. V. 1155.
Зазнава́тися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. зазна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Знакомиться, познакомиться. Їздить, та вже з такими кралями та царями зазнається. ЗОЮР. II. 51. З купцями всякими зазнався в своїй і дальній стороні. Мкр. Г. 61. 2) Сходиться, сойтись, стать въ близкія любовныя отношенія. Одколи зазнався з нею мій Яків, — ні до чого опав парубок. МВ. ІІ. 141. Пішов би я до иншої, — зазнався з тобою. Мет. 50. Перше дали нам зазнаться, тепер розлучили. Грин. III. 186.
Звик, -ку, м. Привычка, обыкновеніе. Вх. Лем. 418.
Ло́кіть, -ктя, м. 1) Локоть (часть руки). Близько локіть, та не вкусиш. Ном. № 5395. 2) Мѣра длины, раньше равнявшаяся третьей части сажня, какъ видно изъ слѣд.: Пятдесятъ и сѣмъ локтей вдовжъ, а вширъ тридцять и сѣмъ локтей, що чинить девятнадцять сажней вдовжъ, а вширъ дванадцять сажней и локоть. (Отрывки изъ Лѣтоп. Мгарск. мон. КС. 1889. IV. 41). Въ соврем. употребленіи это мѣра, соотвѣтствующая длинѣ руки отъ локтя до конца средняго пальца. Хто з вас журившись може прибавити до зросту свого один локіть? Єв. Л. XII. 25. Ой дам тобі... локіть полотенця. Чуб. V. 504.
Озьмінь = узьмінь. Козелец. у. Слов. Д. Эварн.
Осмикувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, сов. в. осмикати, -ся, -каю, -ся, -єш, -ся, одн. в. осмикнути, -ся, -ну, -ся, -неш, -ся, гл. = обсмикувати, -ся, обсмикати, -ся, обсмикнути, -ся.
Переварити, -ся. Cм. переварювати, -ся.
Скіра, -ри, ж. Кожа. Шух. І. 122. (Швець) буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. Гол. IV. 185. Ум. скірка.
Солод, -ду, м. Солодъ. Варив чорт з москалем пиво, та й солоду відрікся. Ном. № 821.
Сплодити, -джу, -диш, гл. Произвести на свѣтъ, родить. Та бодай тая річка риби не сплодила. Чуб. V. 331. Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував, що до розуму довів. Ном. № 7237.
Нас спонсорують: