Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духвати
духівниця
духівня
духнути
духовенство
духовий
духовик
духовина
духовитий
духовний
духовниця
духопел
духопелити
духота
дуча
дучай
дучайка
дучейка
дучечка
дучійка
дучка
дучковий
душа
душарка
душевний
душенина
душенька
душенятко
душистяй
душити
душитися
душиця
душівка
душіти
душка
душкувати
душман
душний
душно
душогуб
душогубець
душогубка
душогубний
душогубник
душогубниця
душогубство
душок
душохват
дуявиця
дхнути
дхнутися
дьогнути
дьоготь
дьогтьовий
дьогтяр
дьокул
дьор
дьорка
дьюндзя
дюдінька
дюдя
дюк
дюрка
дя
дябель
дявіл
дяволяка
дягель
дяглиця
дядечко
дядик
дядин
дядина
дядини
дядинин
дядинка
дядьків
дядько
дядьо
дядьчин
дядюсь
дядюшка
дядя
дяк
дяка
дяків
дяківна
дяківнин
дяківня
дяківство
дяківський
дякон
дяконенків
дяконенківна
дяконенко
дяконенченко
дяконенчиха
дякониха
дяконишин
дяконів
дяконівна
дяконівнин
дяконувати
дяконча
дякування
дякування 2
дякувати
дякувати 2
дятел
дятини
дятлина
дятлів
дятловина
дяченків
дяченківна
дяченко
дяченько
дяченя
дяченятин
дячити
Боровичний, -а, -е. Черничный.
Босятник, -ка, м. Родъ растенія. Желех.
Викопирсувати, -сую, -єш, сов. в. викопирсати, -саю, -єш, гл. Выковыривать, выковырять. Уман. І. 120.
Гуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Играть чѣмъ. Чи будеш ним, мов пташкою, гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? К. Іов. 92. 2) Безлично: гуля́ється, гуля́лося, возвр. в. отъ гуля́ти 1, 2. Гуляй, серце дівчино, поки гуляється. Чуб. V. 275. Мені з своїм родом добре гуляється. Чуб. V. 275. 3) = Гуляти 2. Лучче мені пить-гуляться та й нікого не бояться. АД. І. 151.
Є́ва, -ви, ж. пт. Иволга. Вх. Пч. II. 13.
Жовтогру́дка, -ки, ж. пт. = жовтобрюх. Вх. Пч. II. 10.
Збу́ток, -тку, м. 1) = збут. О. 1862 IX. 72. 2) Исполненіе.
Зсушитися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Высушиться. Чи вже зсушилися груші? 2) Насушиться. Зсушилася, зв'ялилася, як нитка тоненька. Чуб. III. 168.
Переговорити Cм. переговорити.
Удушніти, -ні́ю, -єш, гл. він удушнї́в. Ему жарко. Конст. у.
Нас спонсорують: