Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духвати
духівниця
духівня
духнути
духовенство
духовий
духовик
духовина
духовитий
духовний
духовниця
духопел
духопелити
духота
дуча
дучай
дучайка
дучейка
дучечка
дучійка
дучка
дучковий
душа
душарка
душевний
душенина
душенька
душенятко
душистяй
душити
душитися
душиця
душівка
душіти
душка
душкувати
душман
душний
душно
душогуб
душогубець
душогубка
душогубний
душогубник
душогубниця
душогубство
душок
душохват
дуявиця
дхнути
дхнутися
дьогнути
дьоготь
дьогтьовий
дьогтяр
дьокул
дьор
дьорка
дьюндзя
дюдінька
дюдя
дюк
дюрка
дя
дябель
дявіл
дяволяка
дягель
дяглиця
дядечко
дядик
дядин
дядина
дядини
дядинин
дядинка
дядьків
дядько
дядьо
дядьчин
дядюсь
дядюшка
дядя
дяк
дяка
дяків
дяківна
дяківнин
дяківня
дяківство
дяківський
дякон
дяконенків
дяконенківна
дяконенко
дяконенченко
дяконенчиха
дякониха
дяконишин
дяконів
дяконівна
дяконівнин
дяконувати
дяконча
дякування
дякування 2
дякувати
дякувати 2
дятел
дятини
дятлина
дятлів
дятловина
дяченків
дяченківна
дяченко
дяченько
дяченя
дяченятин
дячити
Задобі́дній, -я, -є. Предобѣденный. Задобідня година. О. 1862. І. 81.
Незвиклий, -а, -е. Непривыкшій.
Покута, -ти, ж. 1) Покаяніе. Де гріх, там і покута. Ном. № 124. 2) Епитимія. Ти на мене накинеш покуту? — Які ж твої гріхи? ЗОЮР. І. 130.
Попереплачувати, -чую, -єш, гл. Переплатить (во множествѣ). Ми за цю землю панові багато вже грошей попереплачували: більш десятка год платимо. Полт. у.
Пристрітний, -а, -е. Происходящій отъ сглаза, дурной встрѣчи. Чуб. І. 116. Ти гризь і трудова, і пристрітна. Мил. М. 55. У небоги пристрітні уроки. Мкр. Н. 4.
Сліпма нар. Ослѣпью. Я йому кажу — геть! а він сліпма лізе. Канев. у.
Служка, -ки, ж. Ум. отъ, слуга. Драг. 52. Служка на служку, а пану трясця. Ном. № 1311. Ой служки кажуть: наш то пан где. АД. І. 6.
Тихострунний, -а, -е. Съ тихо звучащими струнами. Кобза тихострунна. К. Дз. 191. Мовчала мовчки тихострунна ліра. К. Дз. 65.
Тротовина, -ни, ж. Опилки древесныя. Вх. Лем. 475. Cм. трина.
Упинатися, -наюся, -єшся, сов. в. уп'ястися, упнуся, -нешся, гл. Впиваться, впиться, вцѣпиться. В виски було кому як впнеться, той на сухо не оддереться. Котл. Ен. IV. 68. Рак клешнями так і вп'явся в руку. Переносно: пристраститься. Я дуже в промисли уп'явся. Мкр. Г. 61.
Нас спонсорують: