Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духвати
духівниця
духівня
духнути
духовенство
духовий
духовик
духовина
духовитий
духовний
духовниця
духопел
духопелити
духота
дуча
дучай
дучайка
дучейка
дучечка
дучійка
дучка
дучковий
душа
душарка
душевний
душенина
душенька
душенятко
душистяй
душити
душитися
душиця
душівка
душіти
душка
душкувати
душман
душний
душно
душогуб
душогубець
душогубка
душогубний
душогубник
душогубниця
душогубство
душок
душохват
дуявиця
дхнути
дхнутися
дьогнути
дьоготь
дьогтьовий
дьогтяр
дьокул
дьор
дьорка
дьюндзя
дюдінька
дюдя
дюк
дюрка
дя
дябель
дявіл
дяволяка
дягель
дяглиця
дядечко
дядик
дядин
дядина
дядини
дядинин
дядинка
дядьків
дядько
дядьо
дядьчин
дядюсь
дядюшка
дядя
дяк
дяка
дяків
дяківна
дяківнин
дяківня
дяківство
дяківський
дякон
дяконенків
дяконенківна
дяконенко
дяконенченко
дяконенчиха
дякониха
дяконишин
дяконів
дяконівна
дяконівнин
дяконувати
дяконча
дякування
дякування 2
дякувати
дякувати 2
дятел
дятини
дятлина
дятлів
дятловина
дяченків
дяченківна
дяченко
дяченько
дяченя
дяченятин
дячити
Верховий, -а, -е. 1) Верховой. Да сто коней верхових, а сімдесят возових. Макс. 2) с. м. Верховой; всадникъ. Послали верхового, щоб подав звістку. Дали проїхати верховим і ридванові. К. ЧР. 74. 3) верховий вітер. Сѣверовосточный вѣтеръ. О. 1862. V. Кух. 37. 4) верхові вила. Вилы, которыми подаютъ сѣно на высокіе стоги и скирды. Грин. ІІ. 86. 5) верхова хата. Хата съ соломенной крышей, въ противоположность землянкѣ. Херс. 6) — хвиля. Гарасько ж на талан і диво якось до берега прибивсь. Чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? Мкр. Г. 7.
В'янути, -ну, -неш, гл. 1) Вянуть. Куди гляне, трава в'яне. Ном. стр. 304, № 497. 2) Чахнуть, увядать. Чого в'янеш, моя доню? Шевч. Лихо, лихої мати в'яне, дочка червоніє. Шевч. 20. серце в'яне. Сердце замираетъ, духъ захватываетъ. З мушкетом стане, а серце в'яне. Н. п. Твоє личенько біле рум'яне, хто на його гляне — серденько в'яне. Мет. волос в'яне (слухаючи що) — говорится, когда приходится слышать что-либо сильно непріятное? А в мене волос в'яне, се слухаючи. Г. Барв. 441. Так співає, аж волос в'яне.
Доне́хочу нар. По горло, досыта. Було що їсти й пити донехочу. Ном. № 11888.
Наштопатися, -паюся, -єшся, гл. Наброситься, накинуться, напасть. Почув, що драча завелась, прибіг туди й він і зараз наштопавсь на Семена, та й давай його удвох місить. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Подіятися, -ється, гл. безл. Произойти, сдѣлаться. Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там? Шевч. 311. Що се з нею подіялося? МВ. І. 101. Що вам оце такого подіялось? Федьк.
Подумання, -ня, с. Мысли, помышленія. Знав фшитку мисель і подумання шатана. Гн. І. 9.
Самозелень, -ні, ж. Раст. Euphorbia amygdaloides. Шух. І. 21.
Споганювати, -нюю, -єш, сов. в. споганити, -ню, -ниш, гл. Изгаживать, изгадить, портить, испортить.
Томитися, -млюся, -мишся, гл. Томиться, утомляться. Томились, жаждали, із голоду вмірали. К. Псал. 248.
Урачити, -чу, -чиш, гл. Шутливое слово: ущипнуть (о ракѣ). Бодай тебе курка вбрикнула, або добре рак урачив. Ном. № 3249.
Нас спонсорують: