Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Одсудили мою землю Бог знає й кому. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили.
Доскака́ти Cм. доскакувати.
Костел, -лу, м. Костелъ.
Неймовірство, -ва, с. = неймовірність.
Обмірання, -ня, с. Летаргія.
Орлиця, -ці, ж. = горлиця. Ой я вас, орлиці, за ті вісти скажу соколові живцем вас поїсти.
Остриця, -ці, ж. Растеніе Asperugo procumbens. L.
Повстання, -ня, с. Возстаніе.
Портняний, -а, -е. Холщевой, полотняный.
Приобіцяти, -ця́ю, -єш, гл. Пообѣщать. Що ти мені приобіцяєш за твої діти?