Батькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Бранить, задѣвать бранью отца. Вона як подивилась, давай його батькувати: «Ти, каже, сякий-такий сину!..».
2) Быть отцемъ. Быть посаженнымъ отцемъ.
3) Быть начальникомъ; дѣйствовать въ качествѣ отца. Батьку козацький, славний лицаре! Доки тобі тута пустувати? Час пора йти на Вкраїну батькувати...
Бо сз.
1) Потому что, ибо. Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю.
2) Же. Чи ж бо я на світі одная? Годі бо! Та йди бо швидче!
Де́шпіт, -поту, м. Дебошъ, скандалъ. Удався моторний на всякий дешпіт. Аби йому погуляти та поспівати, наробити дешпоту.
Корівняк, -ка, м. Коровій пометъ.
Опирь II, нар. = опір. Племінник опирь став, затявся.
Перемішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. перемішатися, -шаюся, -єшся, гл. Смѣшиваться, смѣшаться, перемѣшиваться, перемѣшаться. Панські квітки перемішувались з зеленим зіллєм.
Пововтузитися, -жуся, -зишся, гл. Повозиться. Довго пововтузилися, поки розібрали добре, як треба робити (молотити машиною).
Поторгати, -га́ю, -єш, гл. Подергать. Зійшла вона з дочкою на рундук, поторгала дверми, — ні духу не чути. Хоть би були поторгали (собаки), хоть би були з'їли, в мене тоді опріч тебе чотирі седіли.
Розскепатися, -паюся, -єшся, гл. Разщепиться, расколоться.
Упросити, -шу, -сиш, гл. Упросить, умолить. Упросила його, щоб він її взяв з собою. Росердила миленького, та ще не впросила.