Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзеленьчати
дзенгель
дзендзелик
дзендзелія
дзень!
дзенькати
дзеня
дзер
дзера
дзеренчати
дзерівний
дзеркало
дзеркальний
дзеркальня
дзеркальце
дзерно
дзєкало
дзєкання
дзєкати
дзєма
дззз!
дзибнути
дзиг
дзиготіти
дзиґ!
дзиґа
дзиґар
дзиґарі
дзиґармайстер
дзиґарний
дзиґарок
дзиґати
дзиґлик
дзиґликовий
дзиґличок
дзиґльований
дзиґлятко
дзиґнути
дзидзикати
дзижчання
дзиз
дзизкучий
дзизнути
дзизчання
дзизчати
дзинґель
дзиндзик
дзиндзикати
дзиндзоокий
дзинчати
дзирчати
дзичати
дзіґерай
дзіндзівер
дзіндзора
дзміїв
дзмій
дзуґа
дзудзуриха
дзус
дзьоб
дзьобавка
дзьобань
дзьобенка
дзьоблинка
дзьобня
дзьобро
дзьопа
дзьоркач
дзьоха
дзюб I
дзюб! II
дзюба
дзюбак
дзюбанець
дзюбаний
дзюбань
дзюбастий
дзюбати
дзюбатий
дзюбик
дзюбка
дзюбнути
дзюбок
дзюбун
дзюндзя
дзюр I
дзюр! II
дзюра
дзюрити
дзюркнути
дзюрком
дзюркотати
дзюркотливий
дзюркотонька
дзюрочка
дзюрчання
дзюрчати
дзяб
дзябканистий
дзябра
дзяв!
дзявкало
дзявкання
дзявкати
дзявкотіти
дзявкун
дзяволити
дзяма
ди
диб!
диба
дибання
дибати
диби
дибитися
дибиці
дибка 1
дибка 2
дибки I
Будинок, -нку, м. Зданіе, строеніе, домъ. Мет. 527. Котл. Ен. І. 30. В городі вистроєний великий будинок. Котл. Н. П. 395. А в його будинок був самий чисто скляний, увесь із кришталю. ЗОЮР. II. 33. Ум. будиночок.
Видряпати, -ся. Cм. видряпувати, -ся.
Єси́(єсь), єсть, єсте́, гл. Отъ гл. бути н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш. Шевч.
Насунути, -ся. Cм. насувати, -ся.
Перебалакати, -каю, -єш, гл. Осилить въ разговорѣ, болтовнѣ. А ну, хто кого перебалакає? 2) Разсказать, сказать въ разговорѣ (все). Ще ж бо не все перебалакали — посидьте лишень.
Помацатися Cм. помацуватися.
Працювати, -цюю, -єш, гл. Трудиться. Я молодий і здоровий, працювати буду, будеш мати, що захочеш. Чуб. V. 141. Чумак робить і працює, і піт очі заливає. Мет. 464.
Спевнити, -вню́, -ниш, гл. Исполнить. Полт. г. Коли б Господь спевнив моє жадання. К. Іов. 13.
Сягати, -га́ю, -єш, сов. в. сягну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Достигать, достичь, касаться, простираться, доставать, достать. Бреде старий, назад ся оглядає, а йому вода вже по шию сягає. Чуб. V. 846. З дідьком не сягай до одної миски. Ном. № 5985. По Вкраїні огні горять, під небо сягають. К. Досв. 93. 2) Хватать, хватить, стать. Узяла карбованця грошей, — думка, бач, така, що стане й на оливу; адже й не сягнуло. Лебед. у.
Штильвага, -ги, ж. = штельвага.
Нас спонсорують: