Боляти, (-ляю, -єш? -лю, -лиш?), гл. = боліти. Встрѣчено въ заговорѣ: Сояшниці вітрові.... тут вам не стояти і не боляти.
Гелета, -ти, ж.
1) Деревянный сосудъ, боченокъ.
2) Подойникъ. Ум. гелетка. В мене грошей гелетка.
Доси́джувати, -джую, -єш, сов. в. доси́діти, -джу, -диш, гл. Досиживать, досидѣть. Досиділи трохи не до півночі.
Запоти́лишник, -ка, м. Подзатыльникъ.
Набі́й, -бо́ю, м. 1) Зарядъ. У ладівниці ні однісінького набою. 2) Навалъ снѣга на дорогѣ. 3) Утоптанная снѣговая дорога а также слѣды санной дороги, замѣтные изъ подъ наметеннаго снѣга. 4) Гусеница насѣкомаго Arctia.
Нелагода, -ди, ж. 1) Несогласіе. Ой ти старий, я молода, тим між нами нелагода. 2) Неудача. Здається й роботящий чоловік, але йому все нелагода.
Повклякати, -каємо, -єте, гл. Стать на колѣни (о многихъ). Повклякали серед хати, довго ся Богу помолили.
Поїдати, -да́ю, -єш, сов. в. поїсти, -ї́м, -їси, гл. Поѣдать, поѣсть, съѣдать, съѣсть; пожирать; уничтожать, уничтожить. Його врожай голодний поїдає. Каже (вовк): «Отепер я вас поїм». Зілля сухе огонь поїда.
Пороскурювати, -рюю, -єш, гл. Раскурить (во множествѣ). Пахучії ладани пороскурювані.
Ступа 2, -пи, ж.
1) Шагъ, слѣдъ, стопа. Пішов буцім то в город тихою ступою. Ой ступай же, кониченьку, тихою ступою. ступо́ю. Шагомъ. Їде собі ступою.
2) Слѣдъ.
3) вовча ступа. Раст. Lycopus cxaltatus. Вовча ступа пустила широке листя.