Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзеленьчати
дзенгель
дзендзелик
дзендзелія
дзень!
дзенькати
дзеня
дзер
дзера
дзеренчати
дзерівний
дзеркало
дзеркальний
дзеркальня
дзеркальце
дзерно
дзєкало
дзєкання
дзєкати
дзєма
дззз!
дзибнути
дзиг
дзиготіти
дзиґ!
дзиґа
дзиґар
дзиґарі
дзиґармайстер
дзиґарний
дзиґарок
дзиґати
дзиґлик
дзиґликовий
дзиґличок
дзиґльований
дзиґлятко
дзиґнути
дзидзикати
дзижчання
дзиз
дзизкучий
дзизнути
дзизчання
дзизчати
дзинґель
дзиндзик
дзиндзикати
дзиндзоокий
дзинчати
дзирчати
дзичати
дзіґерай
дзіндзівер
дзіндзора
дзміїв
дзмій
дзуґа
дзудзуриха
дзус
дзьоб
дзьобавка
дзьобань
дзьобенка
дзьоблинка
дзьобня
дзьобро
дзьопа
дзьоркач
дзьоха
дзюб I
дзюб! II
дзюба
дзюбак
дзюбанець
дзюбаний
дзюбань
дзюбастий
дзюбати
дзюбатий
дзюбик
дзюбка
дзюбнути
дзюбок
дзюбун
дзюндзя
дзюр I
дзюр! II
дзюра
дзюрити
дзюркнути
дзюрком
дзюркотати
дзюркотливий
дзюркотонька
дзюрочка
дзюрчання
дзюрчати
дзяб
дзябканистий
дзябра
дзяв!
дзявкало
дзявкання
дзявкати
дзявкотіти
дзявкун
дзяволити
дзяма
ди
диб!
диба
дибання
дибати
диби
дибитися
дибиці
дибка 1
дибка 2
дибки I
Випрошувати, -шую, -єш, сов. в. випросити, -шу, -сиш, гл. Выпрашивать, выпросить. Тим тільки й живе, що випросить шматок хліба. Рудч. Ск. II. 162.
Вистягом нар. Въ строчку.
Заходжуватыся 2, -джуюся, -єшся с. в. заходы́тыся, -джуся, -дышся,, гл. Приниматься, приняться за что, затѣять что. Та й заходився хорошенько Мъясце пидь дубомъ умынать. Гліб. Губы та опеньочкы — заходывсь старый коло ненечкы. Ном. Жилка заходылась — наварыла галушокъ. Рудч. Заходивсь коло неї з батогом. Г. Барв. 322.
Злосливість, -вости, ж. Злость, злоба, злобность.
Клинок, -нка, ж. Ум. отъ клин. = клинець 1, 3. Чуб. VII. 432. Забивають з осики клинком. Сніп. 160. Канчук (висить) на клинку! Гол. III. 310.
Лагідний, -а, -е. Кроткій, мягкій, тихій, нѣжный. Щастя, що Господь йому послав за його добру лагідну вдачу. Г. Барв. 148., Ум. лагідненький.
Пальмовий, -а, -е. Пальмовый. Під пальмовим деревом. Левиц. І. Побрали віття пальмове. Єв. І. XII. 13.
Первопідстава, -ви, ж. Первое основаніе, базисъ. Левиц. І.
Своїтися, своюся, -їшся, гл. Выражать родственныя чувства, то-же, что и родичатися. Уже сі своят до бідного: коли гроші маг, то вже щос варт. Гн. II. 18.
Утискати, -каю, -єш, сов. в. утиснути, -сну, -неш, гл. 1) Притѣснять, притѣснить. 2) Втискивать, втиснуть, вдавить, вогнуть во что. Як ухопить.... царевича, та в мідний тік так по коліна і втисла. ЗОЮР. ІІ. 52. 3) Только сов. в. Всунуть. А Солов'їха і свого носа туди таки втисла, — т. е. вмѣшалась туда. Левиц. ПЙО. 371. 4) Только сов. в. Втащить. Пішов Денис — сірка втне. Ном. № 6399.
Нас спонсорують: