Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допильновувати
допилювати
допинання
допинати
допинатися
допис
дописати
дописувати
дописуватися
допит
допитати
допити
допитки
допитливий
допитливо
допитувати
допитуватися
допів-
допівзруйнований
допізна
допікати
допірання
допірати
допіро
доплазувати
доплатити
доплачувати
доплентатися
доплести
доплив
допливати
доплигувати
доплітати
доплуганитися
доплутатися
допнути
доповзати
доповідати
доповідно
доповісти
доповнити
доповнювари
доповняти
доповнятися
доповчити
допоки
допомагати
допомагатися
допоминання
допоминати
допоминатися
допоміжний
допомога
допомогти
допорати 1
допорати 2
допоратися
допотиль
доправди
доправити
доправляти
доправлятися
доправуватися
допрати
допрівати
допрік
допрікати
допріти
допроваджувати
допрошуватися
допрядати
доптати
допускати
допускатися
допуст
допустити
до-пуття
допхатися
доп'ясти
дора
дорадець
дораджувати
дорадниця
дораз
доразісінько
дорахуватися
дорвати
дореготатися
дорекання
доречі
доривання
доривати
дориватися
дорипатися
дорипуватися
дорібок
дорід
дорідливий
дорідний
доріженька
доріжка
доріжний
дорізати
дорізування
дорізувати
дорізуватися
дорікання
дорікати
дорікливий
дорікливо
дорікнути
дорнінка
доробити
доробковий
дороблювати
доробляти
дороблятися
доров
дорога
дорогий
Бридій, -дія, м. = брид 2. Та я за цим бридієм усі (пісні) позабувала. О. 1862. VI. 31.
Вистрибувати, -бую, -єш, гл. Подскакивать, прыгать, танцевать. Попереду чумак іде, вистрибує йдучи. Рудч. Чп. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали, вистрибувавши гоцака. Котл. Ен. І. 20.
Гемонець, -нця м.? Випийте до денця, — там нема гемонця. Ком. ІІ. № 875.
Івилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L. ЗЮЗО. І. 141.
Кахельний, -а, -е. Изразцовый. Од кахельної грубки до другої стіни йшла перегородка. Стор. II. 110.
Песеня, -ня́ти, с. Щенокъ, собачка. Рудан. І. 65. Вх. Зн. 14.
Підтрухнути 1, -ну́, -не́ш, гл. = підтрусити.
Підучувати, -чую, -єш, сов. в. підучи́ти, -чу, -чиш, гл. 1) Выучивать, выучить тверже. 2) Учить, научить; подготовить, помочь въ ученіи.
Повідрізувати, -зую, -єш, гл. Отрѣзать (во множествѣ). Повідрізували навіть йому ґудзики від мундира. Чуб. II. 599.
Ущербити, -блю, -биш, гл. Надщербить.
Нас спонсорують: