Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допильновувати
допилювати
допинання
допинати
допинатися
допис
дописати
дописувати
дописуватися
допит
допитати
допити
допитки
допитливий
допитливо
допитувати
допитуватися
допів-
допівзруйнований
допізна
допікати
допірання
допірати
допіро
доплазувати
доплатити
доплачувати
доплентатися
доплести
доплив
допливати
доплигувати
доплітати
доплуганитися
доплутатися
допнути
доповзати
доповідати
доповідно
доповісти
доповнити
доповнювари
доповняти
доповнятися
доповчити
допоки
допомагати
допомагатися
допоминання
допоминати
допоминатися
допоміжний
допомога
допомогти
допорати 1
допорати 2
допоратися
допотиль
доправди
доправити
доправляти
доправлятися
доправуватися
допрати
допрівати
допрік
допрікати
допріти
допроваджувати
допрошуватися
допрядати
доптати
допускати
допускатися
допуст
допустити
до-пуття
допхатися
доп'ясти
дора
дорадець
дораджувати
дорадниця
дораз
доразісінько
дорахуватися
дорвати
дореготатися
дорекання
доречі
доривання
доривати
дориватися
дорипатися
дорипуватися
дорібок
дорід
дорідливий
дорідний
доріженька
доріжка
доріжний
дорізати
дорізування
дорізувати
дорізуватися
дорікання
дорікати
дорікливий
дорікливо
дорікнути
дорнінка
доробити
доробковий
дороблювати
доробляти
дороблятися
доров
дорога
дорогий
Апте́карь, -ря, м. Аптекарь. Не здуриш аптекаря купервасом. Ком. II. № 833.
В'язок, -зка, м. 1) Связь полудрабків въ возѣ. Рудч. Чп. 250. 2) Связь (изъ тонкаго гнутаго дерева), посредствомъ которой въ саняхъ копили двухъ полозьевъ соединяются между собой. Лебед. у. (Залюбовск.). 3) Въ наружномъ однобортномъ колесѣ водяной мельницы: дубовая дужка, при помощи которой каждая лопатка прикрѣплена къ кляку. Черниг. у. 4) Въ корзинѣ: поперечина, сверхъ которой затягивается дуга для ручки въ корзинѣ. Вас. 147. 5) Позвонокъ. Терск. обл. 6) Ум. отъ в'яз.
Домочи́ти Cм. домочувати.
Зали́шок, -шку, м. Излишекъ. На малу міру сот зо три з залишком. Кв. ІІ. 13.
Звіта́ти, -ті́ю, -єш, гл. Привѣтствовать. Звітали пана пастирі, звітали миром і кадилом. Чуб. III. 328.
Одружуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. одружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Вступать, вступить въ бракъ, жениться, выйти замужъ. Треба засвататься, одружиться. ЗОЮР. І. 70. Удова, що бажає вдруге одружиться, надіва червоний очіпок. Ном.
Перерізувати, -зую, -єш, сов. в. перерізати, -ріжу, -жеш, гл. Перерѣзывать, перерѣзать.
Плуганитися, -нюся, -нишся, гл. Тащиться, медленно ѣхать. Плуганився я болотом верстов п'ять. Н. Вол. у.
Протопити, -плю́, -пиш, гл. Протопить. Нема дров а ні поліна, нічим хати протопити. Чуб. V. 1074.
Установляти, -ляю, -єш, сов. в. установи́ти, -влю, -виш, гл. Установить. Своєї ціни не установиш. Ном. № 10544.
Нас спонсорують: