Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допильновувати
допилювати
допинання
допинати
допинатися
допис
дописати
дописувати
дописуватися
допит
допитати
допити
допитки
допитливий
допитливо
допитувати
допитуватися
допів-
допівзруйнований
допізна
допікати
допірання
допірати
допіро
доплазувати
доплатити
доплачувати
доплентатися
доплести
доплив
допливати
доплигувати
доплітати
доплуганитися
доплутатися
допнути
доповзати
доповідати
доповідно
доповісти
доповнити
доповнювари
доповняти
доповнятися
доповчити
допоки
допомагати
допомагатися
допоминання
допоминати
допоминатися
допоміжний
допомога
допомогти
допорати 1
допорати 2
допоратися
допотиль
доправди
доправити
доправляти
доправлятися
доправуватися
допрати
допрівати
допрік
допрікати
допріти
допроваджувати
допрошуватися
допрядати
доптати
допускати
допускатися
допуст
допустити
до-пуття
допхатися
доп'ясти
дора
дорадець
дораджувати
дорадниця
дораз
доразісінько
дорахуватися
дорвати
дореготатися
дорекання
доречі
доривання
доривати
дориватися
дорипатися
дорипуватися
дорібок
дорід
дорідливий
дорідний
доріженька
доріжка
доріжний
дорізати
дорізування
дорізувати
дорізуватися
дорікання
дорікати
дорікливий
дорікливо
дорікнути
дорнінка
доробити
доробковий
дороблювати
доробляти
дороблятися
доров
дорога
дорогий
Виголодатися Cм. виголоджуватися.
Виношувати, -шую, -єш, сов. в. виносити, -шу, -сиш, гл. 1) Выносить, повыносить. Носить та й носить, та насилу виносила. Рудч. Ск. І. 37. Який батько, такий син, — виносили з діжки сир. Ном. № 7137. 2) Пронашивать, проносить. 3) Изнашивать, износить.
Годильник, -ка, м. Стѣнные часы. Cм. годинник. Вх. Лем. 404.
Жа́бій, -б'я, -б'є = жаб'ячий. Вх. Лем. 413.
Зага́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Зазѣваться. Желех.
Капарниця, -ці, ж. 1) Презрѣнная. 2) Медлительница. 4) Неряха, плохая работница. Лучче було дівчиною, як теперки хазяйкою: стоять ложка під лавкою, поросята в печі риють, а собаки горшки миють, коти хату замітають, хлопці в вікна заглядають. Це котора капарниця, то з її сміються. Уман. у.
Має́тність, -ности, ж. Имѣніе, помѣстье, имущество. Наїхали гості з чужої маєтности. Рк. Макс. Маєтность рухома і нерухома. КС. 1883. VII. 508.
Напа́дати I, -даю, -єш, гл. Нападать (о многихъ). Після бурі такого багато нападало в саду груш та яблук.
Порозсіюватися, -сіюємося, -єтеся, гл. Разсѣяться (во множествѣ).
Просміяти, -мію, -єш, гл. 1) Осмѣять. Як би за годинку перед тим Мася побачила, що хто робить такі штукі, сама просміяла б, а тепер ось як! Св. Л. 14. 2) Утратить что изъ за смѣха. А яка ж є доля тієї дівки, що ся сміяла? — Вона свою долю просміяла. Гн. II. 167.
Нас спонсорують: