Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

добрячий
добрящий
добуванка
добування
добувати
добуватися
добудитися
добудча
добути
добутний
добуток
добуття
довада
довадити
довадливий
довадно
доважити
доважок
доважувати
довалити
довалювати
довалюватися
доварити
доварювати
доварюватися
довба
довбало
довбальна
довбання
довбати
довбатися
довбач
довбенька
довбеха
довбиш
довбишка
довбіння
довбня
довбняк
довбом
довбти
довбтися
довбун
довг
довгавий
довгаль
довганастий
довгань
довганя
довгастий
довгасто
довгела
довгелезний
довгелючий
довгенний
довгий
довгість
довго
довгобразий
довговастий
довговіїй
довговік
довговічний
довговічно
довгововний
довговолосий
довговусий
довгов'язий
довгогривець
довгогривий
довгоклюгий
довголітній
довголіття
довгомуд
довгомудиків
довгомудів
довгоніг
довгоногий
довгоносий
довгоносик
довгополий
довгоп'ятий
довгота
довготелесий
довготелесість
довгоусий
довгоух
довгохвостий
довгохвостя
довгочхун
довгошерстий
довгошиїй
довгоший
довгошийка
довезти
довеликий
довендитися
довередуватися
довернутися
довершити
довести
довечерювати
довж
довжанка
довжезний
довжикові ягоди
довжина
довжиником
довжити
довжник
довжок
довивати
довід I
довід II
довідати
довідки
довідне
довідний
довідно
довідувати
Бирнак, -ка, м. Палка съ крючкомъ, которою ловятъ овецъ.
Дякони́ха, -хи, ж. Жена діакона.
Жизняни́й, -а́, -е́. Жизненный. Се воля жизняних непохибних законів, що сила силою із віка в вік була. К. Дз. 177.
Кречет, -та, м. Кречетъ. Закуркають кречети сизі. Макс.
Нахопляти, -пля́ю, -єш, сов. в. нахопи́ти, -плю́, -пиш, гл. Накидывать, накинуть. Одежину якусь похопить, що аж глянути чудно. Ном. № 11140.
Отам нар. = оттам. А батько де? — Отам і там. ЗОЮР. І. 250.
Перебрести Cм. переброджувати.
Рухавка, -ки, ж. Движеніе, волненіе смута.
Стяжка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стяга. 2) = стьожка. Гол. Од. 77. Ум. стяжечка.
Тріпнути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть. Вмочив в росу цілу руку та як тріпне. Драг. 91. Cм. трепнути.
Нас спонсорують: