Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

добрячий
добрящий
добуванка
добування
добувати
добуватися
добудитися
добудча
добути
добутний
добуток
добуття
довада
довадити
довадливий
довадно
доважити
доважок
доважувати
довалити
довалювати
довалюватися
доварити
доварювати
доварюватися
довба
довбало
довбальна
довбання
довбати
довбатися
довбач
довбенька
довбеха
довбиш
довбишка
довбіння
довбня
довбняк
довбом
довбти
довбтися
довбун
довг
довгавий
довгаль
довганастий
довгань
довганя
довгастий
довгасто
довгела
довгелезний
довгелючий
довгенний
довгий
довгість
довго
довгобразий
довговастий
довговіїй
довговік
довговічний
довговічно
довгововний
довговолосий
довговусий
довгов'язий
довгогривець
довгогривий
довгоклюгий
довголітній
довголіття
довгомуд
довгомудиків
довгомудів
довгоніг
довгоногий
довгоносий
довгоносик
довгополий
довгоп'ятий
довгота
довготелесий
довготелесість
довгоусий
довгоух
довгохвостий
довгохвостя
довгочхун
довгошерстий
довгошиїй
довгоший
довгошийка
довезти
довеликий
довендитися
довередуватися
довернутися
довершити
довести
довечерювати
довж
довжанка
довжезний
довжикові ягоди
довжина
довжиником
довжити
довжник
довжок
довивати
довід I
довід II
довідати
довідки
довідне
довідний
довідно
довідувати
Земля́нка, -ки, ж. 1) Землянка. Вириєм землянку, виведем сяку-таку оселю та й будем жить. Рудч. Ск. І. 131. 2) Въ пѣсняхъ иносказательно: могила. 3) Картофель (возлѣ Бучача въ Галиціи). Вх. Зн. 21. Ум. земля́ночка. Узяв собі паняночку, у чистім полі земляночку. Чуб. V. 800.
Німфа, -фи, ж. Нимфа. Ти вітаєш, як у того Нуми тая німфа Егерія. Шевч. 240.
Обамбурити, -рю, -риш, гл. Ошеломить, огорошить. Часом засяде хто небудь та з-за дуба булавою як обамбурить по спині, то й пролежиш який час. Брацл. у.
Погода, -ди, ж. 1) Соглашеніе, мировая. Вх. Лем. 451. 2) Погода. Еол, оставшись на господі, зібрав всіх вітрів до двора, велів поганій буть погоді. Котл. Ен. 3) Хорошая, ясная погода. І в погоду часом грім ударить. Ном. № 1965. Чи в погоду, чи в сльоту веселий іду на роботу. Чуб. V. 39. 4) Вѣтеръ, буря, дождь, снѣгъ. Погода упаде. Шух. І. 178. Погода у вікно б'є, — зачиніть. Лебед. у. Як їхав, то одвернувсь, відкіль погода, йшла. Ум. погодонька. Дай, Боже, з вечора погодоньку. Чуб. V. 312.
Позсилати, -лаю, -єш, гл. То-же, что и зіслати, но о многихъ.
Пугати, -гаю, -єш, гл. Кричать (о филинѣ). Ой не пугай, пугаченьку! Мет. 283. Подражать крику филина (о запорожцахъ).
Розвірчувати, -чую, -єш, сов. в. розвертіти, -рчу, -тиш, гл. Разворачивать, разворотить, разматывать, размотать. Левиц. Пов. 204. Мет. 210. Я молода не втерпіла, взяла платтє розвертіла. Чуб. V. 740. Як би ми схотіли, ми б її (покриту молоду) розвертіли. Грин. III. 490.
Розняти Cм. рознімати.
Уповзати, -заю, -єш, сов. в. уповзти, -зу, -зеш, гл. Вползать, вползти.
Шамкий, -а, -е. Проворный, скорый. Шамка, легка, станом струнька. МВ. ІІ. 37. Шамкий у роботі. Черк. у.
Нас спонсорують: