Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

добрячий
добрящий
добуванка
добування
добувати
добуватися
добудитися
добудча
добути
добутний
добуток
добуття
довада
довадити
довадливий
довадно
доважити
доважок
доважувати
довалити
довалювати
довалюватися
доварити
доварювати
доварюватися
довба
довбало
довбальна
довбання
довбати
довбатися
довбач
довбенька
довбеха
довбиш
довбишка
довбіння
довбня
довбняк
довбом
довбти
довбтися
довбун
довг
довгавий
довгаль
довганастий
довгань
довганя
довгастий
довгасто
довгела
довгелезний
довгелючий
довгенний
довгий
довгість
довго
довгобразий
довговастий
довговіїй
довговік
довговічний
довговічно
довгововний
довговолосий
довговусий
довгов'язий
довгогривець
довгогривий
довгоклюгий
довголітній
довголіття
довгомуд
довгомудиків
довгомудів
довгоніг
довгоногий
довгоносий
довгоносик
довгополий
довгоп'ятий
довгота
довготелесий
довготелесість
довгоусий
довгоух
довгохвостий
довгохвостя
довгочхун
довгошерстий
довгошиїй
довгоший
довгошийка
довезти
довеликий
довендитися
довередуватися
довернутися
довершити
довести
довечерювати
довж
довжанка
довжезний
довжикові ягоди
довжина
довжиником
довжити
довжник
довжок
довивати
довід I
довід II
довідати
довідки
довідне
довідний
довідно
довідувати
Вольнувати, -ную, -єш, гл. Вольничать, своевольничать. Через те чоловік так і вольнує, що Бог милосердний. Чуб. І. 234.
Ґер, -ру, м. Раст. Aegopodium. Вх. Пч. II. 37.
Намену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Начать говорить, открыть ротъ, заикнуться. Мені слова промовить не вільно при батьку: тілько наменусь — усі моргають, що треба мені за язик вкуситися. МВ. ІІ. 86.
Осуружитися Cм. осоружитися.
Підтюпцем нар. Бѣгомъ, рысцой. І в ратуш підтюпцем сунулись. Котл. Ен. IV. 52.
Притирювати, -рюю, -єш, сов. в. притирити, -рю, -риш, гл. Притаскивать, притащить. Онисько кашовар щербу притирив ваганами. Мкр. Г. 4. Притирив оберемок дров. Драг. 163.
Трафлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. трафитися, -флюся, -фишся, гл. = траплятися, трапитися. От знай, дівчя, як сказати, як ся трафит постояти. Лукаш. 119.
Укопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. укопатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Зарываться, зарыться, закопаться, углубиться. Од ворога сховаєшся, як у землю вкопаєшся. Ном. № 14255. 2) Вскапывая свое поле, прихватывать, прихватить чужаго.
Хрум меж., выражающее хрустѣніе. Сим. 210. Коли чує: хрум-хрум. Він потихеньку туди, — аж там лисичка диню їсть. Рудч. Ск. II. 10.
Шерсткий, -а, -е. Жесткій, шероховатый. Наші голосні і зголосні літери в його виходили такими шерсткими. Левиц. І. 163. О кожѣ человѣка: шероховатый, загрубѣлый. А руки ... шерсткі та чорні. Св. Л. 15.
Нас спонсорують: