Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрімливий
дрімливиці
дрімлюх
дрімлючий
дрімнивиці
дрімниці
дрімота
дрімух
дрімучий
дріпа
дріпло
дріт
дрітарь
дрітовач
дріть
дрічний
дробелява
дробелячів'я
дробина
дробинник
дробинниця
дробити
дробитько
дробівниця
дробовик
дробуватий
дроб'ята
дрова
дровина
дровиняка
дровітник
дровітня
дровник
дровно
дрововоз
дроворуб
дроворубня
дров'яний
дрожачка
дрозд
дроковистий
дроковиця
дропак
дротик
дротина
дротовий
дроточок
дротяненький
дротяний
дротянка
дрохва
дрохвеня
дрохвин
дрохвич
дрохвичка
дрочити
дрочитися
дрочливий
друбак
друбен
друбок
друбушки
друг
другак
другий
другиня
другорядний
друґар
дружба
дружбарт
дружбиненько
дружбити
дружбів
дружбонько
друженька
друженько
дружина
дружити
дружитися
дружитоньки
дружка
дружків
дружко
дружкувати
дружній
дружність
дружно
дружонько
дружчити
друзки
друзь
друзяка
друк I
друк II
друкарня
друкарський
друкарь
друкваниця
друківля
друкований
друкування
друкувати
друкуватися
друлити
друлівник
друляти
друхна
друхніти
дручина
дручок
друччя
дручяга
друшляк
дрюк
дрюкарня
дрючечок
дрючина
дрючище
дрючок
дрюччя
Вимовка, -ки, ж. Ум. отъ вимова.
Виправа, -ви, ж. 1) Выпрямленіе; исправленіе. 2) Отправка; отправленіе. 3) Имущество, даваемое дочерямъ при выходѣ замужъ, состоящее изъ бѣлья, платья, посуды и иной домашней утвари. 4) — шкури. Выдѣлка кожи. Ум. ви́правка. Оддасть шкурку за виправку. Ном. № 10570.
Герць, -ця, м. = герець.
Навиднаці́, навидноті́ и навидноці́, нар. На виду, на открытомъ мѣстѣ; на свѣтѣ. На що ти поставив у потемку? постав на виднаці, на вікні, абощо. Канев. у. Та покинули навидноті: хто не йде, всякому видно, шо шось лежить. Харьк. г.
Наругу́ватися, -гуюся, -єшся, гл.на ко́го. Задѣвать, затрогивать. Він часто на мого брата наругується і на мене, то я йому змовчую, а брат не змовчав, — от він і лаявся. Новомосковск. ( Залюбовск.).
Овчарик, -ка, м. = вівчарик. Чуб. V. 689.
Паперушина, -ни, ж. Раст. Aspidium, папоротникъ. Вх. Пч. II. 29.
Побілка, -ки, ж. Глазурь изъ бѣлой фаянсовой глины, которою покрываютъ глиняную посуду передъ размалевкой ея. Шух. І. 262.
Поткнутися Cм. потикатися.
Чамайдан, -ну, м. Чемоданъ. О. 1861. IV. 157. Через плечі чамайдан висить невеличкий. Св. Л. 192. Ум. чамайда́нчик. Стор. II. 84.
Нас спонсорують: