Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дужчати

Дужчати, -чаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться сильнѣе. 2) Выздоравливать, оправляться. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖЧАТИ"
Заме́та, -ти, ж. 1) = замет і. Черк. у. 2) = завірюха. Шух. І. 107.
Змусити Cм. змушати.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ. Желех.
Куратор, -ра, м. Лицо при церкви, соотвѣтствующее по своимъ обязанностямъ церковному старостѣ. Вх. Лем. 430.
Ло́жа, -жі, ж. Постель, ложе. Вдовиченко буде на білій ложі лежати. Чуб. V. 697. Милого ложа — міх та рогожа, — то мені постіль гожа. Чуб. V. 21. сонце ся в ложі купає. Солнце зашло. Ном. № 598.
Напанува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. 1) Достаточно погосподствовать. 2) Достаточно побарствовать.
Озеро, -ра, с. Озеро. Хай тобі риба й озеро. Ном. стр. 99. Ум. озерце, озеречко.  
Росташуватися, -шуюся, -єшся, гл. Разложить что-либо. Росташувавсь, мов жид у ярмарку. Ном. № 14259. Кожна з своїм крамом росташувалась. Кв. І. 134.
Уволю нар. Вволю, вдоволь, достаточно. Дав їм хліба вволю. К. Псал. 7. Дай, Боже, щастя, долю, хліба вволю. Ном. № 11575.
Христосати, -саю, -єш, гл. Пѣть христо́санки. МУЕ. ІІІ. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЖЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.