Випарювати, -рюю, -єш, сов. в. випарити, -рю, -риш, гл.
1) Выпаривать, выпарить.
2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками.
Зволя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. вво́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Изволить. Уже зволялися читати, що в голові у них гуло. 2) Звольтеся! Сдѣлайте одолженіе, пожалуйста.
Кльок, (ка́?), м. Сьогодня врочище ярмарку ( = послѣдній день), сьогодня ж йому Суде й кльок.
Отік, отоку, м. Гной (изъ нарыва).
Парос, -са, м. = парус. Сонце почало зза гори випливати... як легенькі блискавочки забігали по землі його пароси.
Повід'їдати, -да́ю, -єш, гл. Отъѣсть, отгрызть (у многихъ). Кіт повід'їдав рибі хвости.
Приссати, -ссу, -ссеш, гл. Присосать. Став виходить із води, — так ні: так його и приссало, і ноги не витягне з болота.
Пристерігати, -та́ю, -єш, сов. в. пристерегти, -режу, -жеш, гл. 1) Подкарауливать, подкараулить. Я таки пристережу, хто мої дині переводить. Я тебе давненько пристерігаю, — аж от коли питалась. 2) Подмѣчать, подмѣтить. Я пристерігаю по йому давно.
Сполитися, -лю́ся, -лишся, гл. = сполятися. Ми з ним не сполимось.
Стукотати, -чу́, -тиш, гл. Стучать. Стукотить — грімотить, мов сто коней біжить.
