Березниця, -ці, ж. = березник. Бігла телиця та з березниці. X. Сб. VII. 444.

Гейку меж. Призывный возгласъ. Тетяно! чи не знаєш, гейку, де зсипано просо?

Лихва́рка, -ки, ж. Ростовщица.

Лук, -ка, м. 1) Дуга. 2) Лукъ. Улучив, як стрілою з лука. Г. Барв. 107. Та вистрелив молодий козак із тугого лука. Н. п. 3) Снарядъ шерстобита, которымъ онъ разбиваетъ шерсть. Части его: собственно лук (1) — деревянный брусокъ съ закругленными гранями, конецъ котораго, находящійся по правую сторону работающаго, нѣсколько тоньше; сквозь этотъ конецъ проходить клинышекъ съ выемкою, кобилка (2); къ лѣвому концу прикрѣплена четырехугольная дощечка — тарілка (3), имѣющая посрединѣ круглое отверстіе (4) и притянутая къ луку веревочкой, называемой натягач (4б); тетива этого лука называется струна (5): начинаясь у праваго конца, она проходитъ черезъ кобилку до тарілки и черезъ тарілку. Посрединѣ лука находится (6) крючекъ, за который лук прикрѣпленъ къ чаплії́ (7), состоящей изъ деревяннаго брусочка съ веревочками съ обоихъ концовъ: къ нижней веревочкѣ прикрѣпленъ лук, а верхняя привязана къ гвоздю въ стѣнѣ. Особымъ снарядомъ шляхуном (Cм.) работникъ дергаетъ за струну, лежащую во время работы на шерсти, которая отъ движенія струны и разбивается. М. Седневъ, Черниг. у. БГ.

Палія, -лії ж.? У городі шевлія, а на шевлії палія, а на палії ластівка звила собі гніздечко. Грин. III. 534.

Повгинатися, -на́юся, -єшся, ж. Вогнуться (во многихъ мѣстахъ). Дошки повгиналися.

Позапухати, -хаємо, -єте, гл. Запухнуть (о многомъ). І доки ви спатимете? Вже аж позапухали од спання. Харьк. у.

Пошелевкатися, -каємося, -єтеся, гл. Полѣзть куда, повалить, броситься куда гурьбой. Пошелевкали усі в хату. Конст. у. Як одкланяється молодий батькові і матері хрещеним, тоді прямо іде у хату, а за ним увесь поїзд пошелевкається. МУЕ. І. 124. (Полт. г.).

Промолотити, -лочу, -тиш, гл. Промолотить извѣстное время. У вдови промолотили ми з тиждень.

Харцизяцький, -а, -е. Разбойничій. К. Дз. 69.